У рамках підбірки книг, написаних учасниками російсько-української війни, NV зібрав підбірку робіт, що стали свідченнями епохи. Автори фіксують внутрішні трансформації, роздумують про військове побратимство, розповідають про травматичні досвіди та висловлюють любов до рідних, які чекають на них вдома.
Дронь, лауреат премії імені Юрія Шевельова (2025), представив есеїстичну збірку «Нічого не знає гемінґвей». Гемінґвей розмірковує про віру на фронті, братерство між військовими, кохання та віру. Описується, як автор фіксує життя на межі, розповідає про людей великої любові, що утримують все.
Ярина Чорногуз, бойова медикиня та розвідниця, пише листи з фронту про біль від утрати побратимів, буття на війні, оприлюднюючи в виданнях Віхола опис оборони присутності.
Валерія Суботіна, захисниця Маріуполя, розповідає про свій досвід у полоні в російських залогах, описуючи нелюдські умови утримання та спроби ворога зламати її фізично і морально.
Письменник і блогер Паштет (Максим Далі Кривцов), автор «Я працюю на цвинтарі», розповідає про життєвий досвід працівників сфери ритуальних послуг.
Есеїстична збірка Бахаба — «Бах на всю голову» — досліджує, як українці зберігають людяність у непростих обставинах, висловлюючи жагу до життя та свободи.
Михед представив книгу «Позивний для Йова», в якій автор викладає думки та переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення.
Олександр Іванцов, псевдо «Схід», поділився досвідом вильоту в оточену Маріуполь на гелікоптерах та подолання ворожого тилу. Його книга «Флешбек: Маріуполь» розповідає про вибір, сміливість і страх, про надію, яка тримає на межі життя і смерті.
Дронь, автор поетичної збірки «Вірші з бійниці», розповідає про життя людини в умовах війни. Есеїстика збірки «Вибітні» стала одним з найцікавіших творів, у яких розглядаються не лише героїчні акти, а й психологічний стан бійців.
Додаток укладачів: Ярина Чорногуз та Максим Кривцов.
