Діана Сушко: «Шопоголія — це психологічна залежність» (Фото: VitalikRadko/Depositphotos) Симптоми цього розладу можуть посилюватися в період тривалого стресу. У період тривалого дистресу та психоемоційного виснаження симптоми залежності від шопінгу можуть зʼявлятися і у людей, в яких нема і не було даного розладу. Проте стрес і виснаження провокують потребу в швидкому дофаміні — звідси й бажання щось купувати знов і знов, щоб отримувати відчуття тимчасового полегшення. Оніоманія, шопоголія — це непереборне бажання постійно купувати будь-які речі. Людина відчуває гостру потребу щось придбати, і не важливо, потрібно їй це чи ні, головне — сам процес. Це психологічна залежність, шопоголік знімає стрес, покращує самопочуття, заспокоюється та розслабляється, підвищує настрій та власну самооцінку в короткостроковій перспективі. У довгостроковій перспективі така поведінка може ставати хронічною залежністю, за її регулярного повторення. Хоча до Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) шопоголію досі не внесено, поки точаться дискусії. Симптоми шопоголії: При шопоголії також можуть спостерігатися коморбідні (супутні) розлади: розлади харчової поведінки, емоційно нестабільні розлади та розлади особистості. До психологічних факторів належать часті чи постійні стреси, надшвидкий темп і ритм життя, перезавантаженість, вигорання, високий рівень тривожності, депресивні стани, наявність емоційно-нестабільних розладів особистості, ОКР, РДУГ. Також можуть бути додаткові пояснення: — Жага адреналіну: організм швидко звикає до адреналіну і починає потребувати все більші його дози, які можна отримати і в магазинах — прийняття рішення про покупку і можливе розчарування є мікростресами. — Ілюзія влади, зокрема у формі відносини продавців до покупця: повага, послужливе звернення, улесливість, фірмові пакети для покупок.— Ілюзія свободи та контролю над своїм життям. Шопінг в короткостроковому періоді знімає у шопоголіка відчуття напруження, тривожності, підвищує самоповагу і впевненість у собі — людина може собі дозволити купити те, що зараз захотілося, а не те, що рекомендували або що просто необхідно. І людина отримує ілюзію відчуття свободи від покупок, навіть якщо речі їй не потрібні. Перш за все, соціальні мережі — через демонстрацію ідеального життя, рекламні інтеграції, вплив інфлюенсерів і легкість здійснення онлайн-покупок. Соціальні мережі сприяють постійному порівнянню себе з іншими, формуванню нереалістичних стандартів, створенню нових потреб і розмиванню межі між реальним та віртуальним споживанням. Також велике значення мають переконання сучасного суспільства споживання: речі визначають статус людини, нові покупки приносять щастя, постійне оновлення гардероба є нормою, володіння брендовими речами підвищує самооцінку. Ще один фактор — вплив реклами та маркетингу: агресивна реклама, програми лояльності, системи знижок та бонусів, обмежені пропозиції та розпродажі, створення відчуття терміновості, апеляція до емоцій, використання соціального доказу потрібності чи цінності речі та створення штучного дефіциту. І, нарешті, економічні фактори: доступність кредитів, розвиток онлайн-торгівлі, системи розстрочки, спрощення процесу покупок. Наслідки шопоголії проявляються в багатьох сферах життя. Фінансові проблеми: накопичення боргів, витрачання заощаджень, неможливість планувати бюджет, проблеми з кредитами, зниження кредитного рейтингу, неможливість робити великі покупки, відсутність фінансової подушки безпеки, ризик зубожіння. Психологічні наслідки: посилення тривожності, розвиток депресії, почуття провини та сорому, зниження самооцінки, ризик розвитку коморбідних станів і розладів, розвиток панічних атак, проблеми зі сном, емоційна нестабільність, втрата відчуття контролю над власним життям. Соціальні наслідки: погіршення стосунків з близькими, проблеми на роботі, соціальна ізоляція, втрата довіри оточуючих. Побутові проблеми: захаращення житла, складності з організацією речей, стрес через безлад, проблеми з тим, аби позбутися непотрібних покупок, проблеми з виконанням хатньої роботи, рутин. Нейробіологічні дослідження показують, що під час шопінгу в мозку активуються ті ж центри задоволення, що і при інших видах залежності. Дослідження, проведене в Стенфордському університеті у 2023 році, виявило підвищення рівня дофаміну під час покупок, активацію центрів винагороди в мозку та зниження активності префронтальної кори, відповідальної за контроль імпульсів. Поради фінансових консультантів: Система конвертів. Готівка розподіляється по конвертах за категоріями витрат. Встановлюються чіткі ліміти. Впроваджується заборона на використання кредитних карток і щотижня проводиться аналіз витрат. Правило 24 годин. Відкладіть велику покупку на добу. Проаналізуйте необхідність придбання. Порівняйте ціни в різних магазинах. Оцініть свої фінансові можливості. Поради психологів: Ведення щоденника покупок. Записуйте кожну покупку, відмічайте емоційний стан, аналізуйте тригери. І шукайте альтернативні способи боротьби зі стресом. Техніка HALT. Якщо ви hungry (голодний), angry (злий), lonely (самотній) чи tired (втомлений), не робіть покупки в цих станах. Пошук альтернативних способів отримання задоволення. Заміщайте шопінг іншими активностями, такими, як спорт і фізична активність, творчість і хобі, спілкування з близькими, медитація, волонтерство, навчання нових навичок, піклування про інших. — Рання діагностика ризиків дозволяє запобігти розвитку серйозних проблем. Уважне ставлення до перших симптомів може зупинити формування залежності та захистити від маніпулятивних технік продажу. Розуміння власних емоційних станів допомагає приймати зважені рішення.— Розвиток критичного мислення стає ключовим фактором протидії споживацьким імпульсам. Крім того, створення здорового інформаційного середовища допомагає зменшити тиск споживацької культури. Свідомий вибір джерел інформації формує більш збалансоване ставлення до матеріальних цінностей.— Робота над емоційною сферою: розуміння власних емоцій; пошук здорових способів боротьби зі стресом; розвиток самоконтролю; робота над самооцінкою.— Формування здорових споживчих звичок: аналіз реальних потреб; відмова від імпульсивних покупок; вибір якісних речей; продумане планування покупок. Для лікування шопоголії використовуються когнітивно-поведінкова терапія, групова терапія та, за потреби медикація — призначається виключно лікарями-психіатрами. Зізнання шопоголіка, 2009, США Молода дівчина Ребека в захваті від шопінгу та брендового одягу, постійно страждає від нових спокус у вітринах магазинів та ліміту на своїх кредитних картах. Для неї шопінг — це справжній рай, де світ стає добрішим і світлішим і можна геть забути про свої проблеми. Заради нових покупок Ребека брехала, принижувалася, влазила в нескінченні борги та будь-якими способами уникала їх оплати.
