У Міжнародному реєстрі збитків (RD4U) розпочато закрите бета-тестування можливості подання заяв юридичними особами. Наразі в тестуванні беруть участь 15 компаній. Основна увага в цій категорії буде приділена інфраструктурним втратам бізнесу. Заявки можна подавати не лише у випадку втрати майна, а також за недоотриманий прибуток і вимушену евакуацію бізнесу. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, народна депутатка Олена Шуляк. Вона зазначила, що Міжнародний реєстр збитків є важливим елементом міжнародного механізму компенсацій, який має завершитися створенням відповідної компенсаційної комісії та фонду виплат. Процес вже запущено, і станом на кінець березня з поданих понад 130 тисяч заяв 30 тисяч вже внесено до Реєстру як верифіковані. Шуляк підкреслила, що основний масив роботи Реєстру стосувався фізичних осіб, зокрема вже відкрито 16 категорій, на яких зосереджено попередній етап роботи. Проте вже здійснено перший крок у напрямку бізнесу — запуск категорії щодо втрати приватного підприємства, що відбувся 10 березня. Заявки можуть подавати ФОПи у випадку втрати доходу через війну, незалежно від того, чи припинено формально роботу бізнесу, чи він просто перестав фактично функціонувати. Заявник має детально описати обставини втрати та її наслідки — від руйнування активів до вимушеного переміщення чи мобілізації. Однією з важливих практичних деталей є те, що податкова звітність ФОПів автоматично підтягується з систем ДПС, тож особі не потрібно самостійно шукати й додавати ці документи. Водночас ця категорія для приватного підприємства не покриває все автоматично. Наприклад, якщо йдеться про зруйновану нерухомість, такі втрати слід заявляти в інших категоріях — залежно від типу майна. Система, за словами Шуляк, будується не як одна універсальна форма, а як набір окремих інструментів для різних типів збитків. Виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський повідомив, що триває закрите бета-тестування послуги подання заяв юридичними особами до Міжнародного реєстру збитків за категорією C3.2 — «Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях». У тестуванні беруть участь 15 компаній, але незабаром планується перейти до відкритого бета-тестування. Це важливо, оскільки в цій категорії можна буде заявляти не лише втрату майна, а й втрачений або неотриманий прибуток. Окремо будуть заяви щодо пошкодження або знищення майна, зокрема інфраструктури, житлової та нежитлової нерухомості. Категорія C3.1 може стати найбільшою в Реєстрі, оскільки в ній можна буде заявляти основні бізнес-втрати: пошкодження, знищення або втрату активів, а також втрачений чи неотриманий прибуток. Шуляк також акцентувала, що існує категорія C3.2 для ситуацій, коли підприємство не втратило майно, але втратило контроль над ним на тимчасово окупованих територіях. Вона підкреслила, що втрата активів і втрата контролю над майном будуть різними категоріями. Наразі в Реєстрі готують відкриття перших пілотних категорій для бізнесу і держави, зокрема інфраструктурні категорії, які були виділені за запитом міжнародних партнерів. Об’єкти інфраструктури розглядатимуться пріоритетно, оскільки їхня відбудова є критично важливою. У інфраструктурній категорії можна заявляти вартість зруйнованого майна, ремонту чи відбудови, але не можна заявити про втрачений прибуток. Для цього потрібно подаватися в категорію C3.1. У деяких випадках одне й те саме підприємство зможе подавати дві паралельні заяви: одну — про руйнування інфраструктури, іншу — про втрачений прибуток через це руйнування. Однією з новацій є механізм цифрового уповноваження. Заяву від юридичної особи має подавати її керівник, зазначений у Єдиному державному реєстрі. Але для зручності в Реєстрі запроваджують можливість через Дію швидко видати цифрове уповноваження іншій особі — заступнику, юристу компанії або зовнішньому адвокату. Це новація в Україні, а процес займає приблизно п’ять хвилин. Керівник зберігає контроль: може бачити статус заяви, відкликати повноваження або видати нові. Усі заяви юридичних осіб подаватимуться через Дію, форма буде структурованою, але без надмірного формалізму в частині доказів. Реєстр не встановлює жорстких вимог до того, якими мають бути докази і як вони повинні виглядати. Щодо оцінки збитків, буде гнучка система, яка не вимагатиме однієї обов’язкової методики. Оцінка може бути проведена за українськими урядовими методиками, міжнародними підходами, або, якщо неможливо провести професійну оцінку, компанія може самостійно описати орієнтовну вартість. Головне, щоб було зрозуміло, звідки ця цифра взялася і на якій логіці ґрунтується. Важливо, щоб кожен, хто зазнав втрат (громадянин, бізнес, громада чи державне підприємство), міг скористатися цим інструментом. Реєстр є міцним фундаментом під майбутні виплати. Якщо його не закласти належним чином, жодна компенсаційна система не працюватиме ефективно. Якщо ж зробити це системно, отримаємо інструмент, здатний перетворити зафіксовану шкоду на реальні рішення.
