Олександр Шейко, координатор напрямку фіксації та оцінки збитків Торгово-промислової палати України, зазначає, що ракетні удари та атаки дронів залишають за собою не лише зруйновані будівлі та спалене обладнання, а й створюють складні юридичні виклики для підприємств. Кожен пошкоджений склад, виробничий цех або логістичний термінал може стати предметом судових спорів і компенсаційних процедур. Проте практика свідчить, що не всі втрати можуть бути належним чином враховані в правовому полі, часто через помилки, допущені на етапі первинної фіксації. У воєнних умовах оперативність є критично важливою, але поспіх не повинен замінювати професійний підхід. Документи, зібрані без дотримання стандартів доказовості, можуть суттєво послабити позицію постраждалої компанії у майбутніх процесах — як в українських судах, так і в міжнародних інституціях. Перший крок полягає в точному документуванні самої події: необхідно зафіксувати точну та правильну адресу об’єкта, дату і час ураження, характер руйнувань, а також попередню оцінку шкоди рухомому та нерухомому майну. Зазвичай такі відомості містяться в актах служб, що працюють на місці, зокрема підрозділів ДСНС, Національної поліції, СБУ та органів місцевого самоврядування.
