Олександр Ширшин, колишній командир 47 бригади Магура, в інтерв’ю журналістці Радіо Свобода Владі Лазур поділився подробицями операцій, за які він раніше критикував командування. Він згадує події весни 2025 року, коли українські війська залишили місто Суджа в Курській області та намагалися стримати наступ армії РФ на територію України. «Ми взаємодіяли з 425 полком, завданням якого було захоплення одного населеного пункту, а потім наступ на наступний. Вони відправили, якщо не помиляюся, чотири відділення, близько 20 осіб. Це була невелика група для штурму населеного пункту, де перебував мінімум батальйон. Крім того, це був захід за лінію зіткнення приблизно на п’ять кілометрів. Необхідно було організувати медичне забезпечення, ротацію, заміну… Багато запланованих моментів виявилися неможливими для виконання завдання, яке ми отримали», — зазначив він. Ширшин також розповів, що українські військові просто заходили по полю. «Люди заходили по полю, проходили навмання. Вони один раз зайшли, їх не помітили, вдруге зайшли — знову не помітили. На третій раз це стало відомо, і шляхи перекрили. Наші люди там стояли, я писав, звертався офіційно, казав, що нам потрібно зробити такі-то заходи, розширити коридори або забезпечити безпечний прохід», — додав він. Він також зазначив, що йому відмовляли у проханні відійти з позиції. «Ми почали зазнавати втрат. Постійні атаки йшли з усіх боків, і ми не могли ні замінити людей, ні надати медичну допомогу. Коли я казав, що людей потрібно виводити, мені кричали, що генерал сказав, що не можна, і продовжуємо», — підкреслив він. Врешті-решт, попри наказ продовжувати операцію, Ширшин спланував відхід і намагався вивести людей з позиції, але не встиг. 17 травня комбат 47-ї ОМБр Магура Олександр Ширшин повідомив, що подав командуванню рапорт через «недоцільні завдання», які призвели до втрат людей, і висловив сподівання на відставку. Імовірно, він говорив про втрати на Курському напрямку. Після цього представники Генштабу ЗСУ оголосили про створення робочої групи для розслідування звинувачень комбата. Вони заявили, що детально проаналізують накази та розпорядження, які надходили до підрозділу з різних рівнів військового управління, щодо доцільності ухвалених рішень у бойових умовах. Позицію Ширшина підтримали в Третій штурмовій бригаді. Пізніше командир 2-го корпусу НГУ Хартія Ігор Оболенський запевнив, що вищий командний склад ЗСУ здатний слухати командирів на місцях і ухвалювати зважені рішення на користь людей. 16 червня комбат заявив, що його ситуацію перевірила робоча група і встановила, що «капітан Ширшин виявився недисциплінованим, результатом чого стало розповсюдження службової інформації в соцмережах, і заслуговує на зауваження». 20 червня комбат Ширшин висловив занепокоєння, що командування ЗСУ не поспішає реагувати на проблеми, які він піднімав, зокрема щодо невиправданих втрат українських військових під час Курської операції. «Я очікував нормальної, конструктивної розмови з боку Генерального штабу і вищого керівництва. Були люди, які зверталися, були готові, хотіли вирішити проблему — а вона насправді дуже системна, дуже розповсюджена у Збройних силах. І хтось цим продовжує займатися. Але загалом складається враження: ті, хто мали б це зробити і до кого це було адресовано, враховуючи результати перевірки, про які я написав, не дуже хочуть вирішувати», — зазначив він. 3 липня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Ширшина, який у травні подав рапорт про звільнення на знак протесту «проти некомпетентних рішень командування на Курщині», командування ЗСУ готове «перевести туди, куди він хоче». 14 серпня Ширшин оголосив, що залишив посаду комбата. «Офіційно не комбат. Прийшов час залишити свій батальйон. Своїх бійців, з якими проходили не простий шлях, з якими ‘росли’ і вчилися воювати», — написав він у Facebook.
