Валерій Пекар, підприємець та викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, зазначає, що вдруге після «Києва за три дні» стало очевидно, що навіть переважна військова сила не може завдати поразки значно слабшій країні. Розглянемо основні моменти. Перемога визначається як мир, кращий за попередній, тоді як поразка — це мир, гірший за попередній. Війни рідко закінчуються однозначною перемогою однієї сторони; частіше вони призводять до поразки всіх учасників, оскільки війна приносить смерть і руйнування. Проте важливо враховувати, що різні сторони можуть мати різні критерії успіху. Перемога може бути сприйнята по-різному, і когнітивні викривлення можуть впливати на сприйняття поразки та перемоги. Наприклад, Іран, незважаючи на руйнування, зберіг свій режим, продовжує ядерну програму та контролює Ормузьку протоку. Тож, хоча США вважають Іран переможеним, насправді він досяг своїх цілей. З іншого боку, США, отримавши численні тактичні перемоги, опинилися в гіршій ситуації, ніж до війни: умови перемир’я залишилися незмінними або погіршилися, а відносини з союзниками стали напруженими. Арабські монархії зазнали серйозних втрат, їхня економічна модель виявилася крихкою. Ізраїль, хоча на перший погляд виглядає програвшим, досяг своїх цілей, послабивши Іран і забезпечивши собі відносний спокій. Європа продемонструвала свою суб’єктність, не зазнавши втрат. Україна також виграла, а Росія втратила союзника і довела свою неспроможність. Китай, навпаки, отримав нові можливості в регіоні. Таким чином, знову підтверджується, що переважна військова сила не завжди є запорукою успіху, якщо противник має стійке суспільство та підтримку свого режиму. Сперечайтеся, але пам’ятайте: перемога — це мир, кращий за попередній з власної точки зору.
