Посол України в Туреччині Наріман Джелял під час інтерв’ю NV повідомив, що турецька сторона помічає зменшення політичного ваги РФ у зоні спільних інтересів і розширює власну присутність на користь противників Москви. За словами дипломата, місцеві аналітики часто запитують українську сторону про те, чи помічають вони фактичне протистояння Анкари та Москви у Сирії, на Кавказі та в Африці. Дипломат зауважив, що це відображає трансформацію поглядів на Росію, яка раніше сприймалася як непереможна сила ще з часів російсько-кримських війн. Таке ослаблення впливу Росії на Близькому Сході, в Азії та на Кавказі стало наслідком війни проти України. 7 серпня представники Саудівської Аравії, Пакистану та Туреччини уклали спільний оборонний договір у Мецці через напругу на Близькому Сході. У тексті заяви зазначалося, що угода покликана зміцнити спільне стримування агресивних дій, а напад на будь-яку з країн-учасниць сприйматиметься як агресія проти всіх трьох. У квітні видання Financial Times інформувало про плани Анкари щодо відкриття кордону з Вірменією та запуску торговельного шляху між Європою й Азією як альтернативи для Ормузької протоки. Після заяв Тегерана про можливе блокування Ормузької протоки влітку 2025 року, турецька влада активізувала роботу над просуванням альтернативних логістичних шляхів. Середній коридор з’єднує Китай та Європу через турецьку територію та Кавказ. Колишній прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим зазначав, що цей шлях дозволяє зменшити терміни транспортування вантажів з 40 діб до 12-15 днів порівняно з морським сполученням, а обсяги перевезень можуть зрости з 5 мільйонів до 20 мільйонів тонн щороку. 5 квітня український президент Володимир Зеленський здійснив свій перший візит до сирійської столиці Дамаска, де зустрівся з президентом Сирії Ахмадом аш-Шараа. Глава Української держави прибув до Сирії на борту літака президента Туреччини у супроводі очільника МЗС Туреччини Хакана Фідана. У Дамаска також відбулися переговори міністрів закордонних справ України, Туреччини та Сирії.
