У Японії продемонстрували робочий дослідний зразок квантового процесора інноваційного типу. В основі його функціонування лежать штучні недосконалості в алмазній кристалічній структурі, інтегровані з фотонними мікросхемами, замість використання надпровідників. Новітній пристрій здатен виконувати обчислення за температурного показника -271,6 °C, що дорівнює приблизно 1,5 Кельвіна. Цей температурний режим виявляється на 1,5 градуса вищим за робочі умови звичних надпровідних квантових платформ. Для галузі наднизьких температур подібна невелика відмінність є величезним досягненням. Це практично усуває необхідність у складних багатоступеневих гелієвих установках розведення та значно знижує витрати на охолодження, як зазначає видання Interesting Engineering. Замість поширених раніше азотних дефектів розробники задіяли центри забарвлення, що містять атоми олова, відомі як SnV-центри. Їх інтегрували між двома порожніми позиціями у вузлах алмазної решітки. Завдяки бездоганній просторовій симетрії подібні кубіти демонструють значно вищу стійкість до зовнішніх електромагнітних завад. Крім того, вони генерують фотонне випромінювання у десять разів інтенсивніше за попередні варіанти, що уможливило об’єднання квантових вузлів за допомогою оптичних каналів. Задля реалізації цієї технології на кремнієвій основі японські дослідники зменшили товщину алмазних пластин із кількох сотень мікрометрів до кількох сотень нанометрів, поєднавши їх із хвилеводами з оксиду алюмінію. Регулювання станів кубітів здійснюється паралельно за допомогою світла, мікрохвиль та радіочастотних сигналів. Представники компанії мають намір об’єднати кілька подібних модулів у цілісну масштабовану мережу до 2027 року. Відповідно до корпоративної дорожньої карти, протягом 2030 фінансового року на основі алмазної оптики планують звести дієвий квантовий комп’ютер на 250 логічних кубітів, а до 2035 року потужність комплексу планується збільшити до тисячі кубітів.
