Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив заяву, згідно з якою директор НАБУ Семен Кривонос у 2009 році міг використати фіктивне усиновлення дитини, щоб уникнути кримінальної відповідальності. За даними Кравченка, на той час Кривоноса підозрювали у підкупі студентів київських вишів на користь Блоку Юлії Тимошенко. Кримінальне провадження було закрите у 2010 році, проте сам Кривонос під час відбору на посаду директора НАБУ ці звинувачення відкидав.
Згідно з інформацією Офісу генпрокурора, Кривонос реалізував план, що передбачав створення штучних підстав для амністії через усиновлення неповнолітньої дитини. Кравченко надав відеозапис допиту жінки, яка, як стверджується, є матір’ю дитини та підтверджує фіктивність процедури. 25 червня 2009 року суддя Голосіївського райсуду Києва звільнив Кривоноса від відповідальності за амністією на підставі наданого свідоцтва про народження дитини, яке, за версією слідства, було підробленим. У травні 2018 року Кривонос звернувся до суду з проханням виключити відомості про нього як батька з реєстру, що було задоволено.
Наразі прокурори оголосили Кривоносу підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу, що передбачає до п’яти років позбавлення волі. 14 вересня Руслан Кравченко, який раніше подав у відставку на тлі повідомлень про власну причетність до корупційних схем, заявив про підозру директору НАБУ у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди. За словами Кравченка, матеріали були отримані під час операції «Карфаген».
Семен Кривонос назвав справу сфальсифікованою та заперечив факт вручення підозри. У НАБУ розцінили ці дії як атаку на антикорупційні органи. Президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду підтримати відставку генпрокурора. Наразі Кравченко, який записав звернення перед від’їздом, перебуває за кордоном, а голосування щодо його звільнення заплановане на 15 вересня.
