Вы сейчас просматриваете Зростання експорту російського зерна до Китаю у 2026 році

Зростання експорту російського зерна до Китаю у 2026 році

  • Автор записи:
  • Рубрика записи:Економіка

Протягом перших восьми місяців 2026 року Китай суттєво наростив обсяги імпорту сільськогосподарської продукції з Росії. Зокрема, закупівлі пшениці зросли у сім разів, ячменю — удвічі, а кукурудзи — майже в півтора раза. Згідно з даними Інтерфаксу, у січні-серпні 2026 року обсяг імпорту російської пшениці склав $17,6 млн, тоді як за аналогічний період 2025 року цей показник становив $2,5 млн. У серпні 2026 року КНР закупила російського зерна на $4,6 млн, тоді як у серпні 2025 року постачання були відсутні. Найвищий показник імпорту пшениці у 2026 році було зафіксовано у січні — $5,3 млн. Загалом у 2025 році Китай імпортував з РФ пшениці на $13,8 млн, що було у 6,3 раза менше за показники 2024 року ($87,3 млн). Наразі РФ займає п’яте місце серед постачальників пшениці до Китаю, поступаючись Канаді ($516,9 млн), Австралії ($277,6 млн), США ($98,2 млн) та Аргентині ($95,3 млн). Щодо ячменю, то його постачання з РФ до КНР за вісім місяців зросли до $112,3 млн порівняно з $53,3 млн роком раніше. Росія посідає четверте місце за цим показником після Аргентини ($144,7 млн), Канади ($394,9 млн) та лідера — Австралії ($1,99 млрд). У 2025 році РФ скоротила експорт ячменю до Китаю до $111,2 млн зі $177,1 млн у 2024 році. Важливо зазначити, що на даний момент Китай дозволяє імпорт з РФ лише ярої пшениці та ячменю, проте Росія намагається отримати дозвіл на постачання озимих культур. Імпорт російської кукурудзи за вісім місяців 2026 року склав $95,9 млн, що в 1,4 раза більше за показник попереднього року ($69,9 млн). РФ посідає третє місце серед постачальників кукурудзи, де лідером є Аргентина ($167,9 млн), випередивши Бразилію ($147,9 млн). У 2025 році експорт російської кукурудзи до Китаю становив $107,6 млн порівняно з $34,2 млн у 2024 році. Раніше повідомлялося, що Іран очолив список покупців російського зерна у 2026/2027 сільськогосподарському році, що пов’язано зі скороченням експорту через чорноморські порти внаслідок атак Сил оборони України.