Уряд Італії розробляє новий законопроєкт, який запровадить обмеження на чисельність іноземних учнів у навчальних класах та заборонить використання бурок і нікабів у школах. Про це повідомила очільниця уряду Джорджа Мелоні під час події для молоді, яку організувала її політична сила, передає агентство AP. Згідно з планами прем’єрки, документ встановить граничний ліміт на кількість школярів-іноземців в одному колективі. Батьків таких учнів, якщо вони мають серйозні проблеми з адаптацією до шкільного середовища, можуть примусово зобов’язати опанувати італійську мову. Крім того, ініціатива передбачає заборону на носіння в закладах освіти нікабів і бурок — традиційного вбрання, що повністю приховує обличчя. Мелоні наголосила, що учні мають відвідувати школу з відкритим обличчям, і жодні традиції, справжні чи вигадані, не дають права примушувати молодих жінок ховати свої обличчя в Італії. Прем’єрка не уточнила конкретних цифр щодо максимального числа іноземців у класах. Вона пояснила, що за мінімальної кількості дітей, які не володіють італійською, адаптація відбувається оперативно за підтримки викладачів та однокласників, тоді як висока концентрація таких учнів здатна гальмувати навчання. Першою державою Європейського Союзу, що заборонила закривати обличчя у громадських місцях, включно з мусульманськими нікабами й бурками, стала Франція. Відповідний законопроєкт за ініціативи адміністрації президента Ніколя Саркозі був прийнятий Національною асамблеєю Франції 13 липня 2010 року та набрав чинності 11 квітня 2011 року. Згодом аналогічні ініціативи щодо такого вбрання почали розглядати інші держави ЄС. Загалом обговорення або врегулювання цього питання відбулося у 22 країнах із 27, що входять до Євросоюзу. До квітня 2018 року у восьми країнах об’єднання, зокрема в Австрії, Бельгії, Болгарії, Данії, Франції, Німеччині, Італії та Іспанії, вже діяли норми, що обмежували носіння предметів одягу та головних уборів, які маскують обличчя, в окремих громадських локаціях. Найчастіше такі заборони торкалися саме жіночого мусульманського одягу на зразок бурок та нікабів. Паралельно у 13 державах ЄС діяли локальні правила, що обмежували використання релігійного вбрання в певних держустановах, компаніях приватного сектору чи організаціях.
