Інна Бєлянська, Голова правління ПрАТ МетЛайф, вважає, що фінансова грамотність кожного є головною запорукою дієвого громадянського суспільства. Україна зараз перебуває на перехресті між тим, ким вона була, і тим, ким може стати. Зміни мають відбутись і «знизу», тобто у свідомості кожного громадянина. Фінансова грамотність — це не просто вміння рахувати. Зазвичай, коли говорять про фінансову грамотність, мають на увазі: «не брати непотрібні кредити», «мати заощадження», «розуміти банківські тарифи». Однак, знання про гроші мають важливе відношення до громадянської позиції.
Згідно з дослідженням «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні», що проводилося у 2021 на замовлення USAID, середній рівень фінансової грамотності українців становив 12,3 із 21 бала. Це означає, що ми частково розуміємо, як працюють кредити й депозити, але майже не розуміємо, як працює державний бюджет, податки, держборг, закупівлі, тендери — тобто ті механізми, які забезпечують функціонування держави.
Довіра до інституцій також є важливим фактором. За дослідженням Razumkov Centre (лютий-березень 2025), 77% українців не довіряють парламенту та політичним партіям, 73% судовій системі та 71% — уряду. Відсутність розуміння того, як ці інституції керують коштами, може бути причиною низького рівня довіри.
Людина, яка володіє базовою фінансовою грамотністю, набуває навичок, які потім може застосовувати у суспільному житті. Аналітичне мислення допомагає не повірити в прості обіцянки. У власних фінансах ставимо питання: скільки реально коштує житло в розстрочку? Тоді ми можемо запитати: у яку суму реально стало будівництво школи? Розуміння причинно-наслідкового зв’язку допомагає усвідомити, що невиправдані витрати сьогодні — це менше свободи вибору завтра. Важливо ставити питання про умови страхування та контроль за тендерами.
Відповідальність замість позиції «мені повинні» — це шлях до процвітання. Планування і довгострокове мислення допомагає ставити питання про майбутнє: освіта для дітей, інвестиції, добробут у старшому віці. Усі ми розуміємо, що виборчі процеси визначатимуть політичні процеси в державі. Фінансова поінформованість стабільно впливає на участь у виборах та громадському житті. Люди, які розуміють, як працюють бюджети та державні фінанси, не просто голосують охочіше. Вони голосують усвідомлено. Саме фінансова грамотність демонструє причинно-наслідковий зв’язок із політичною участю. Фінансово грамотна людина поводиться як співвласник держави.
