Політолог, політтехнолог Аббас Галлямов в інтерв’ю Radio NV рефлексує на тему того, як російський диктатор Володимир Путін розпочинав війну та в якій ситуації опинився за чотири роки повномасштабного вторгнення.
— Аббасе, цього тижня дуже багато медіа намагаються рефлексувати про те, як відбувалася підготовка до війни — і в Україні, як готувалися відбивати агресію, і в Росії, як готувалися цю агресію реалізовувати. На сторінках The Guardian був такий епізод, що американські та британські розвідки точно знали, що буде війна, німецька та французька сумнівалися. І в оточенні президента Володимира Зеленського сумнівався в тому, що буде повномасштабне вторгнення, глава його Офісу Андрій Єрмак. А він, зі свого боку, підтримував якісь контакти з Дмитром Козаком, який на той момент був заступником керівника адміністрації Путіна. І Козак нібито говорив Єрмаку, що «ти не переживай, ніякої війни не буде, ніякого вторгнення не буде». І ось The Guardian пише, що, найімовірніше, настільки близька людина до Путіна, насправді, не очікувала, що Путін задумав саме таку війну. Чи звучить для вас це правдоподібно, реалістично, те, що описано?— Абсолютно. Будь-хто, хто згадає, як тремтіли руки і підкошувалися коліна у керівника Служби зовнішньої розвідки (СЗР) у момент проведення того історичного засідання Ради безпеки Росії, на якому Путін легітимізував, або, якщо висловлюватися предметніше, відмивав своє рішення, розмивав відповідальність, перекладаючи відповідальність на плечі своїх поплічників… [Директор СЗР Сергій] Наришкін ледь там не зомлів. Тобто навіть для нього, для керівника СЗР, ключової під час підготовки до війни структури, здавалося б, ось це рішення стало шоком.
