Кадр із фільму Мерзенні посланнячка (Фото: netflix.com) Англійський гумор може бути корисним для самопідтримки в наші непрості часи. Наша традиційна фільмотерапія, аби підтримувати свій психологічний стан ще і в такий спосіб. Правила флірту (Follemente), 2025 – романтична комедія виробництва Італії, режисер Паоло Дженовезе. Той випадок, коли протягом години з гумором показали реалістичну динаміку рефлексії людських стосунків, комунікації з моменту знайомства до зародження симпатії. Кіно заявлене як комедія, і воно дуже непогане в цьому жанрі. Не динамічне, і разом з тим цікаве і іронічне. Про сюжет: двоє незнайомих людей вперше зустрічаються на побаченні з усіма наслідками. Однак кіно не банальне, на це побачення насправді приходить ціла компанія різних субособистостей зі своїм баченням світу і своїми потребами. Це породжує комічні моменти і іронічні життєві діалоги. Ті, хто дивився мультик Думки навиворіт, мають уяву, про що йдеться, тільки в фільмі буде еротика, він для дітей. По моїй частині: — Немає насилля, важкої рефлексії, проблем, можна відпочивати. Є багато кумедних і милих моментів. Кіно досить розмірене, враховуйте, хто не любить таке. — Автори витягли не просто життєві думки, переживання людей — вони намагалися зобразити кілька субособистостей, часток всередині кожного з героїв, їхні переживання, захисні патерни, перестороги, самокритичність, пориви, суперечки, спроби домовитися. Досить реалістично вийшло, відволікає від сьогоднішніх буднів, повертає відчуття нормальності з довоєнного стану на якийсь час. — З іронією зачепили тему складнощів комунікації в стосунках, теми емоційної близькості, тривожності, переживань щодо різних «а якщо…», а також теми самотності, вибору, зобовʼязань, страхів здатися смішним, довіритися, обпектися, виходячи з попереднього досвіду, тощо. — Спробували показати процес рефлексії, роздумів, виборів, вагань на противагу бажанням відкритися, бути вразливими, на противагу імпульсам, поривам тактильності, фізичної близькості. Вийшло гарно. Загалом кіно про людське, просте і складне, про те, скільки всього несвідомо керує нашими реакціями, емоціями, рішеннями. І навіть якщо не заглиблюватися, буде багато іронії і кумедних ситуацій, аби трохи розмірено відпочити. Мерзенні посланнячка (Wicked Little Letters), 2023. Заявлений на платформах як британська чорна детективна комедія. Однак, на мою думку, сюжет має драматичні ноти та підіймає серйозні соціальні теми. Події відбуваються в невеличкому містечку Західного Сассекса після Першої світової війни, в 1920-х. Едіт Свон, дуже набожна жінка, приходять листи, наповнені ненавистю та нецензурною лексикою. Сімʼя Едіт підозрює Роуз – сусідку по будинку, ірландську мігрантку з вибуховим характером, якій тепер загрожує увʼязнення. Справа набуває широкого розголосу. Тим часом група небайдужих жінок прагне зʼясувати обставини та виявити справжнього автора непристойних листів. Тепер по моїй частині: — По-перше, англійський гумор може бути корисним для самопідтримки в наші непрості часи, за умови, що ви є поціновувачами чорного гумору. Хоча в цьому фільмі він досить легкий. — Кіно надихаюче, присвячене історії боротьби за права жінок, воно зачіпає ряд тем, відголос яких і досі присутній в суспільстві, хоч і значною мірою завуальовано. — Гарно висвітлили й проблему незахищеності жінок, і особливо тему соло материнства. Показали і про бідність, і про виживання, і про почуття провини перед дитиною. — Також порушили актуальне питання сестринства замість конкуренції між жінками. Про це явище свого часу писала ще Ольга Кобилянська, в неї взагалі багато цікавих філософських роздумів про життя, про соціальні проблеми, про цінності, вибори. — Також торкнулися теми психологічного насилля, яке за дверима зазвичай ретельно приховується, як і його впливу на життя людей. — І на довершення, показали приклади епілептоїдної акцентуації характеру у батька героїні, і приклад вибухового, на мою думку, таки розладу, проте чи його відносити до ОВР – опозиційно-викличного, чи до власне експлозивного розладу, складно сказати, бо для цього вже замало інформації. Однак приклад гарний, і з плюсами і з мінусами. Якби було більше інформації, можна було б також говорити про РДУГ і коморбідно ОВР у однієї з головних героїнь. Кому тема близька, буде показово. Кому ні, буде просто цікаво, неординарно і весело. — І окремо показали приклад копролалії, коли людина відчуває непереборний потяг до грубої нецензурної лайки, зокрема він буває і при шизофренії. Загалом, попри те, що кіно є яскравим прикладом англійського чорного гумору, я б віднесла його до драми-комедії, з глибокою соціальною тематикою. О, і гра чудова. І при цьому фільм залишає після себе легкість.
