Російський диктатор Володимир Путін ризикує втратити владу після завершення війни в Україні (Фото: Pavel Bednyakov/Pool via REUTERS). Російський диктатор Володимир Путін потрапив у «власноруч створені лещата», оскільки шанси на перемогу в Україні тануть. Його ставка на капітуляцію та крах України була програшною протягом останніх чотирьох років, говориться у статті The Economist 19 лютого. Журнал зазначає, що вина за чотири роки кривавої війни, у якій «жодна зі сторін не може виграти», лежить на одній людині. Наразі шанси на те, що війська РФ зможуть досягти чогось, що Путін назве перемогою, тануть. Багато хто сподівається, що мирні переговори дадуть диктатору вихід із ситуації, оскільки президент США Дональд Трамп може змусити Україну поступитися територією. Але насправді такий вихід стає все менш імовірним, пише The Economist. Аналітики вважають, що навіть потенційна мирна угода може спричинити у Росії економічну та політичну нестабільність, зруйнувавши плани Путіна «увійти до числа найвидатніших царів в історії». The Economist назвав основні проблеми для Путіна, першою є поле бою. У радянсько-німецькій війні, яку РФ називає «Великою вітчизняною» з червня 1941 року по травень 1945 року, червона армія просунулася на 1600 км від Москви до Берліна. У війні РФ в Донецькій області з 2022 року окупанти просунулися лише на 60 км — це відстань від Вашингтона до Балтимора, порівнює видання. Росія не може прорвати лінію оборони України або використати свої досягнення через 30-кілометрову кілзону, і Путін не зможе цього змінити, говориться у матеріалі. Проблема посилюється великими втратами, труднощами зі зв’язком через блокування Starlink тощо. Росія намагається набирати нових солдатів, вербуючи їх великими виплатами, але знайти гроші на це все важке, вказує The Economist. Витрати на добровольців, за даними досліджень аналітиків, становлять 5,1 трлн рублів на рік, що еквівалентно 90% дефіциту федерального бюджету на тлі скорочення економіки та падіння перспектив нафтових доходів. Водночас Путін не збирається поступатися, його армія може й надалі завдавати ударів по українських містах та енергомережах, щоб зруйнувати моральний дух та економіку. Але самі по собі повітряні атаки навряд чи призведуть до капітуляції України, вважає The Economist. Диктатор може робити ставку на політичну кризу в Україні, що може розпочатися раніше, ніж у РФ, але шанси Москви зазнати програшу зростають, говориться у статті. Попри все, Кремль відмовляється від мирної угоди, яка навряд чи задовольнить Росію. Видання прогнозує, що переговори навряд чи дадуть Путіну територію, яку він не може взяти силою. І хоча Трамп все ще має вплив, його здатність схилити президента України Володимира Зеленського до невигідного виходу з Донбасу «перетнула свій пік», оцінює The Economist. Україна також наразі менше залежить від американської зброї та розвідданих, а також вимагає гарантії безпеки з боку США у разі мирної угоди. Ще однією причиною, чому Путін не хоче миру, журнал називає страх, що закінчення війни почне кризу у Росії. Країна-агресор перенаправила так багато ресурсів на оборону, яка зараз становить 8% ВВП, що решта економіки перебуває в занепаді. Також додається проблема солдатів, які повернуться з фронту і шукатимуть роботу. Невдоволені ветерани дестабілізують режим, як це було у Росії до революції 1917 року та після війни в Афганістані в 1980-х роках, пояснює The Economist. За даними аналітиків, все це обмежить здатність пана Путіна відновити війну і може становити загрозу його владі. Видання припускає, що Росія, як і Україна, можуть опинитися «у пастці конфлікту». Щоб покласти край війні, треба продовжувати переслідування тіньового флоту Росії та запровадити санкції США проти покупців нафти РФ. Важко змусити диктатора діяти. Зрештою готовність Путіна продовжувати боротьбу залежить від того, скільки болю він готовий заподіяти. Але чим більше болю, тим ясніше росіянам стане, що він приносить їм руйнування
Аналіз The Economist: Ризики для Путіна через війну в Україні
- Автор записи:author
- Запись опубликована:20 февраля, 2026
- Рубрика записи:Міжнародна політика