Після довгих вагань державні ЗМІ Ірану визнали смерть Хаменеї (Фото: Getty Images).
Протягом багатьох десятиліть аятола Алі Хаменеї був найвищим керівником Ірану й одним із найвпливовіших людей у державі. Його смерть за насильницьких обставин знаменує новий і невизначений етап у майбутньому як самого Ірану, так і ширшого регіону, пише ВВС.NV публікує матеріал у межах інформаційного партнерства.
Аятолу Алі Хаменеї убили в перший день масованих авіаударів США та Ізраїлю по Ірану, оголосив президент США Дональд Трамп.
Смерть 86‑річного незмінного іранського правителя останніх трьох десятиліть згодом підтвердило іранське державне телебачення.
Його жорсткі авторитарні погляди та політика формували життя в Ірані майже чотири десятиліття. Він став другим верховним лідером після революції 1979 року, обійнявши посаду після смерті Рухолли Хомейні у 1989 році.
Повноваження його офісу фактично робили Хаменеї всевладним главою держави та головнокомандувачем армії, включно з елітним Корпусом вартових Ісламської революції.
Як духовна особа, він мав би бути поза політикою. Та боротьба між консервативними силами і прихильниками реформ зробила його центральною фігурою політичного життя.
Він чинив опір будь-яким спробам лібералізації іранської політики, навіть якщо це призводило до конфлікту з іншими іранськими консерваторами.
Сеєд Алі Хаменеї народився 17 липня 1939 року в місті Мешхед на північному сході Ірану в родині шиїтських священнослужителів.
Мешхед, друге за величиною місто в Ірані, є важливим духовним центром для мусульман-шиїтів. У ньому є могила імама Рези, якого шиїти вважають прямим нащадком пророка Мухаммеда.
Хаменеї з ранніх років присвятив себе вивченню релігії. Спочатку він вивчав іслам в Мешхеді, потім переїхав до Іраку, в священне для шиїтів місто Наджаф. У 1958 році повернувся в Іран, оселившися в місті Кум.
У 1963 році наставник Хаменеї аятола Хомейні закликав створити Ісламську республіку, засновану на принципах шаріату. За публічні промови Хомейні заарештували, що викликало гнів його прихильників, які вийшли на вулиці. Маніфестації жорстко розігнала влада. У 1964 році Хомейні вислали з Ірану.
У цей час Хаменеї також відкрито критикує монархію, за що кілька разів опиняється під арештом.
Він продовжує опозиційну діяльність, спрямовану проти шаха Мохаммеда Рези Пехлеві і, вже ставши відомим проповідником, привертає увагу іранської служби безпеки САВАК. У жовтні 1974-го його знову заарештували.
Просидівши рік у в’язниці, Хаменеї вийшов на свободу, проте йому заборонили виступати на публіці. Попри це, поки аятола Хомейні був у вигнанні у Франції, Хаменеї і його сподвижники потай готували революцію проти режиму шаха всередині країни. Вони створювали організації, які після революції 1979 року стали важливими елементами іранської політичної системи.
Після повернення Хомейні з заслання в 1979 році Хаменеї став членом Революційної ради, а також командувачем Корпусу вартових Ісламської революції.Пізніше ця елітна військово-політична формація брала активну участь в ірансько-іракській війні.
Після відставки аятоли Хоссейна Алі Монтазері в 1980 році Хаменеї призначили імамом п’ятничної молитви. Ця подія стала знаковою для Хаменеї, продемонструвавши його вагу у владній ієрархії Ірану.
Наступного року Хаменеї дивом вижив під час спроби замаху. Отримавши серйозні поранення в груди, обличчя і праву руку, він став ще більш шанованим серед своїх прихильників. Деякі навіть стали називати його живим священномучеником.
У жовтні 1981 року, після вбивства президента Мохаммада Алі Раджаї, на чергових президентських виборах Хаменеї обрали президентом Ірану.
Хаменеї прославився як жорсткий консерватор, що гостро критикує Захід, а особливо Сполучені Штати, за занепад і корупцію. Одного разу Хаменеї закликав ісламських священиків у 40 країнах перетворити їхні мечеті на військові бази і «готовити ґрунт для становлення ісламських урядів у всіх країнах».Він був переобраний в 1985 році і зіграв важливу роль в історії з письменником Салманом Рушді. Після того, як автора Сатанинських віршів заочно засудили до смерті за віровідступництво, Хаменеї заявив на головній п’ятничній молитві в Тегерані: «У цього нещасного немає іншого вибору, крім смерті, бо він протиставив себе мільярду мусульман».
Зі смертю Хаменеї та всім, що їй передувало, Іран опиняється на роздоріжжі.
