Дослідження ДНК підтвердило, що стара ірландська коза — це не просто місцева легенда, а прямий нащадок тварин, які жили на острові ще 3000 років тому. Вчені з Дубліна та Белфаста порівняли гени сучасних особин із рештками часів пізньої бронзи й виявили безперервну генетичну лінію. Найдавніші кістки знайшли у форті Хагі (графство Арма). Раніше їх не могли точно ідентифікувати, бо козячі скелети майже не відрізнялися від овечих. Проблему вирішили за допомогою аналізу колагену — методу ZooMS. Він підтвердив, що це саме кози, причому найстаріші з усіх знайдених в Ірландії. Генетики порівняли ці давні зразки з середньовічними та сучасними геномами з усього світу. Виявилося, що саме стара ірландська коза зберігла найбільшу подібність до доісторичних предків. Ця порода була єдиною на острові до 1900-х років. Виживати в суворому кліматі їй допомагали густий підшерсток і багатошарова шерсть. Свого часу ці тварини рятували дрібних фермерів молоком і шкірами, особливо в роки Великого голоду. Зараз порода під загрозою. Чисельність сильно впала, через що виникли проблеми з інбридингом (близькоспорідненим схрещуванням). Також на генофонд тиснуть привозні швейцарські та британські молочні кози. Вчені кажуть, що результати дослідження — це вагомий аргумент для захисту останніх диких черед, адже вони є унікальною частиною ірландської спадщини.
