Озеро Малаві (Ньяса) стало об’єктом уваги міжнародної дослідницької групи з університетів Кембриджа та Антверпена, яка виявила потужний генетичний механізм, що пояснює швидку еволюцію окремих видів. Ключовими елементами цього дослідження стали специфічні ділянки ДНК, відомі як хромосомні інверсії, які вчені називають «супергенами». Результати, опубліковані в журналі Science, ґрунтуються на аналізі геномів понад 1300 видів риб родини цихлід, що мешкають в африканському озері Малаві. Це озеро є унікальним природним середовищем, де з одного спільного предка виникло більше 800 видів риб за значно коротший час, ніж той, що знадобився для розходження людини та шимпанзе. Дослідники виявили, що на п’яти хромосомах цихлід великі ділянки ДНК перевернуті, що блокує процес рекомбінації — змішування батьківських генів. Це дозволяє передавати цілі блоки корисних ознак нащадкам без змін, діючи як готовий «інструмент» для адаптації. Ці «супергени» відіграють важливу роль у виживанні, впливаючи на зір, слух та поведінку риб, що дозволяє їм займати різні екологічні ніші в одному водоймищі. Наприклад, риби, що живуть на глибині до 200 метрів, мають специфічні адаптації до високого тиску та низького освітлення, які зберігаються завдяки інверсіям. Навіть при схрещуванні різних видів цілі блоки адаптивних генів можуть передаватися без змін, що значно прискорює еволюційні зміни. Науковці підкреслюють, що такі генетичні особливості характерні не лише для риб, а й для багатьох інших тварин, включаючи людину. Розуміння функціонування «супергенів» наближає науку до відповіді на важливе питання: як життя на Землі стало таким різноманітним за відносно короткий час. Це відкриття підтверджує, що еволюція може бути не лише поступовим накопиченням випадкових мутацій, але й контрольованим процесом збереження успішних комбінацій ознак.
