Журналіст Михайло Фішман вважає, що зниження впливу вісі зла, координованої Володимиром Путіним, призведе до посилення російської агресії проти України.
Фішман зауважив, що втрати Росії в Ірані та інших сферах впливу, зокрема, на Південному Кавказі та в Сирії, вплинуть на стратегію Кремля. Він вважає, що з огляду на складне становище, Володимир Путін продовжить війну з Україною з більшою інтенсивністю.
1 березня на сайті Кремля було оголошено про співчуття російського диктатора Володимира Путіна президенту Ірану Масуду Пезешкіану у зв’язку зі смертю верховного лідера країни Алі Хаменеї. Володимир Путін назвав ліквідацію Хаменеї «цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) за 28 лютого та 1 березня зазначили, що реакція Росії на удари по Ірану підкреслює обмеженість можливостей Москви у підтримці Тегерана. Росія продовжує демонструвати свою неготовність активно підтримувати Іран, окрім шаблонних заяв після загибелі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та кількох інших високопосадовців цієї країни.
Міністерство закордонних справ Росії висловило обурення загибеллю людей та розкритикувало Сполучені Штати та Ізраїль за «полювання» на лідерів Ірану, що, мовляв, порушує міжнародне право та принципи «цивілізованих міждержавних відносин». МЗС Росії повторило заклики до припинення бойових дій та відновлення «дипломатичного діалогу», а також висловило засудження через жертви серед цивільного населення в країнах Перської затоки, пошкодження цивільної інфраструктури та ймовірне припинення судноплавства через Ормузьку протоку. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 1 березня провів окремі розмови з міністром закордонних справ ОАЕ Абдуллою бін Заїдом Аль Нахаяном, прем’єр-міністром та міністром закордонних справ Катару шейхом Мохаммедом бін Абдулрахманом Аль Тані та міністром закордонних справ Китаю Ван Ї щодо американо-ізраїльських ударів по Ірану та повторив засудження цих ударів. Лавров і Ван Ї спільно запропонували координувати дії з Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй (РБ ООН), Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) та іншими міжнародними організаціями, щоб допомогти «стабілізувати» ситуацію.
