Історик та професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в інтерв’ю Radio NV заявив, що ідея створення демілітаризованої зони на Донбасі виглядає малоспроможною. В ефірі Radio NV Грицак зазначив, що реалізаціє цієї ідеї залежить від того, чи буде вона поширюватись лише на прифронтову зону, чи на більшу територію, та від того, хто буде контролювати цю територію і доступ до ресурсів на ній. «Маємо два приклади, які одразу приходять до голови. Це, очевидно, корейська ситуація і ситуація з Руром після Першої світової війни, коли ця територія була демілітаризована. Рурський випадок (Рейнська демілітаризована зона — ред.) чітко показує, що такі ситуації не є довготривалими. Це вакуум, який не може довго існувати. А ситуація з корейською… тяжко це назвати демілітаризованою зоною, бо це прикордонна смуга. Ми не маємо чітких певних аналогій», — сказав історик. Він констатував, що російсько-українська війна має власну динаміку, тому до неї все важче підбирати історичні аналогії, і ситуація в Україні сама стане прецедентом, на який будуть посилатись. «Але в будь-якому випадку ми розуміємо, що поки в цій риториці, яка існує, ця ідея (створення на Донбасі демілітаризованої зони — ред.) є малоспроможною», — підсумував Грицак. 11 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що в мирному плані американська сторона пропонує зробити неокуповану частину Донецької області «вільною економічною зоною». Зеленський уточнив, що США пропонують, щоб Україна вивела свої війська з цієї території, однак і армія країни-агресорки РФ не повинна заходити на неї. Невідомим поки що залишається те, хто має керувати цією зоною. «Коли ми говоримо про „вільну економічну зону“ і що там не може бути військ, бо вони на певній відстані одне від одного, то, напевно, справедливо спитати: а якщо хтось кудись відходить з одного боку, як хочуть це від українців, то чому інша сторона війни не відходить на ту саму відстань в інший бік? І є питання щодо менеджменту на цих територіях, по обидва боки контактної лінії, якщо хтось кудись начебто відійде», — заявив президент. Також 11 грудня французьке видання Le Monde писало, що Україна нібито готова розглянути створення демілітаризованої зони на Донбасі, що передбачає відведення військ обох сторін від лінії фронту. Видання заявляло, що така зона може контролюватися міжнародними силами, включно зі США, щоб запобігти порушенням і забезпечити безпеку. Le Monde вказувало, що ця пропозиція є частиною зміненого мирного плану США, який нібито схвалили і європейські лідери. 12 грудня в Офісі президента спростували інформацію про те, що Україна погодилася на умови США щодо буферної зони на Донбасі. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин наголосив, що інформація у виданні подана некоректно, і радник глави ОП Михайло Подоляк говорив лише про теоретичні моделі, які можуть обговорюватися, а не про затверджені рішення. Того ж дня помічник російського диктатора Юрій Ушаков допустив виведення російських окупаційних військ та українських військ з території Донбасу та їх заміну на Росгвардію та російську поліцію. 29 грудня Зеленський заявив що створення демілітаризованої зони на лінії розмежування між Україною та РФ наразі не обговорюється в проєкті мирної угоди. Він наголосив, що натомість ведуться переговори про створення вільної економічної зони в Донецькій області. На питання журналістів щодо того, хто патрулюватиме демілітарізовану зону, якщо її буде встановлено, президент України відповів: «В вашому питанні є і відповідь: якщо буде встановлено. Поки що про це не йдеться. Поки що ми говоримо про вільну економічну зону». 30 січня Зеленський повідомив, що на переговорах розглядали різні формати, зокрема ідею вільної економічної зони, однак жодних рішень не ухвалили через відсутність у російської сторони відповідного мандата. Він додав, що до цього питання планують повернутися на наступній зустрічі, очікуючи позицію РФ. 7 лютого Зеленський заявив, що під час переговорів в Абу-Дабі Росія вперше заговорила про можливість створення вільної економічної зони в Донецькій області. Водночас Зеленський наголосив, що поки що не зрозуміло, чи може така ініціатива бути реалізована на практиці, адже сторони по-різному бачать сам формат вільної економічної зони та її межі. Він пояснив, що навіть у разі створення такої зони необхідні справедливі та рівні правила для обох сторін, а Україна не визнаватиме окуповані території російськими. «Наша земля, якщо це вільна економічна зона, — це наш народ, наш прапор, і це наш контроль. Як контролювати її — вирішувати нам. Нам не потрібно ділитися тим, що ми робитимемо там, якщо це наш контроль і наша територія. Ось і все. Це справедливо і це надійно», — додав український лідер. Він наголосив, що у разі будь-яких поступок України задля створення такої зони Росія має робити те саме. «Два кроки — два кроки. Три кроки — три кроки. Доки наші військові не скажуть мені, що більше рухатися не можна, бо це питання безпеки», — зазначив Зеленський. Він також заявив, що ні Київ, ні Москва раніше «не були в захваті» від ідеї вільної економічної зони. Пропозиція такого формату, за його словами, є компромісним варіантом, який наразі просуває американська сторона.
