Прапори Росії та невизнаної ПМР біля пам’ятника російському полководцю в Тирасполі (Фото: Getty Images) Росіяни розглядають варіант створення буферної зони у Вінницькій області цієї весни чи влітку, заявив бригадний генерал та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. Створення буферної зони — нейтральної смуги між ворогуючими країнами — росіяни погрожують Україні вже давно, але раніше їхні ідеї стосувалися здебільшого Харківської, Сумської і Чернігівської областей. Наразі у планах росіян з’явився пункт щодо створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я. «Це вперше зафіксовано у них плани такого характеру», — зазначив Паліса. Проте він зауважив, що «панікувати тут не варто, тому що на цей час я не бачу у них сил для реалізації усіх цих намірів». Лінія кордону між Вінницькою областю і невизнаним Придністров’ям становить близько 50 кілометрів, основна частина кордону проходить по річці Дністер, а по землі — два десятки кілометрів. Найближче велике місто до сухопутної ділянки з Придністров’ям — Крижопіль. «Тема Придністров’я в медійному просторі час від часу виникає. Так було на початку повномасштабного вторгнення — ми там тримали дві бригади, щоб відбиватися», — зазначив військовий аналітик Михайло Жирохов. Він підкреслив, що ситуація там «дуже проста» — росіяни не мають можливості підсилити свої сили в регіоні. На початку повномасштабного вторгнення росіяни планували захопити Одеську область, включно із Одесою, але це їм не вдалося. Російське військове угрупування в ПМР складається переважно з місцевих мешканців, і його чисельність невелика, а зброя — радянська. У лютому 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що чисельність російського контингенту у невизнаному Придністров’ї скоротилася з 5500−6000 до 1500−2500. «Контингенту там сьогодні залишилось, ми вважаємо, десь 2500. Якщо чесно, я вважаю, що росіян там лишилося 1000−1500. Кілька тисяч вони вивели», — заявив голова держави. Він також зазначив, що не знає, яким чином росіяни вивели війська. На його думку, це могло статися «через Кишинів», через аеропорт. Після цієї заяви Зеленського було ще кілька заяв з боку молдовських політиків, які переживали, що Росія може перекинути війська у Придністров’я для впливу на парламентські та президентські вибори в Молдові у вересні 2025 року. Тодішній прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан говорив про плани Росії довести кількість військових в ПМР до 10 тисяч, але цього не сталося. До бойових дій в Україні росіяни могли перекидати війська у Придністров’я поїздами, які ходили через українську територію, і через Румунію, але після 2022 року такі можливості зникли. Чи можливо зараз перекинути в Придністров’я вантажі подвійного призначення, наприклад, сучасні безпілотники? Теоретично це можливо, але залишається питання в операторах і структурі, які б могли використовувати ці БПЛА. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в районі, що межує із Придністров’ям, зміцнили оборонні заходи. Останніми місяцями кордон із невизнаною ПМР зміцнили ще надійніше. Вінницька ОВА повідомила про інженерні роботи «з нарощення захисних рубежів» та встановлення «додаткового мінно-вибухового загородження» в межах Тульчинського та Могилів-Подільського районів. «Це роблять для стримування можливих загроз», — пояснили у Вінницькій ОВА. Також повідомили про зміцнення охорони кордону. Інженерно-саперні підрозділи Сил оборони України спільно з прикордонниками проводять заходи щодо мінування для зміцнення обороноздатності. Крім мін, встановлюють колючий дріт «Єгоза» та автономні комплекси відеоспостереження. Також відбувається розгортання додаткових підрозділів механізованих військ з бронетехнікою на кордоні з невизнаною ПМР. Останні роки у пресі часто згадують великий склад з боєприпасами у селі Ковбасна в ПМР, але експерти вважають, що наявні арсенали можуть бути застарілими і в такому стані, що їх важко використати у бойових діях.
