Уранці 7 грудня 1941 року рівно о 07:55 солодку гавайську тишу розірвав на шматки страшний гул, явно не схожий на гуркіт навчальних польотів. Молоді американські пілоти, 23-річний Джордж Велч і на рік молодший Кеннет Тейлор, вискочили на поріг офіцерського гуртожитку й побачили густі стовпи чорного диму над бухтою Перл-Гарбор. У небі кружляла понад сотня літаків із червоними колами на крилах і густо посипала бомбами авіабазу. Напередодні був вихідний, двоє друзів добряче погуляли на офіцерській вечірці й засиділися за покером аж до світанку. Додому вони повернулися якусь годину тому й навіть не встигли заснути. Алкоголь у крові та юнацька гарячковість зробили свою справу — замість бігти в укриття, пілоти без вагань вирішили воювати. Спроба дати відсіч японській авіації під керівництвом до 16 пілотів була невдалою: тільки семеро змогли вступити у повітряний бій. Жоден американський льотчик не отримав Медаль Пошани — найвищу нагороду США — за прояв героїзму у Перл-Гарборі: командуванню не сподобалося, що пілоти порушили наказ.
