Критика влади та тема біженців — це те, що передусім об’єднувало й розколювало українське суспільство в соцмережах у 2025 році. Водночас у переважній частині чутливих тем найактивнішу участь брали російські акаунти й боти. Про ці та інші висновки йдеться в дослідженні, проведеному ГО CAT-UA на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна». У межах дослідження обрали 8 максимально відмінних одна від одної скандальних тем 2025 року та дослідили щонайменше по 350 найпопулярніших дописів у соцмережах на ці теми у Facebook, Instagram, Twitter, YouTube, Telegram, OK, VK, TikTok, BlueSky і Threads.Голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» За даними дослідження, влада, як і у 2022 році (коли аналіз проводили вперше), залишається головним об’єктом критики. Основною ж лінією розколу між українцями стала тема біженців — як тих, що живуть за кордоном вже кілька років, так і тих, хто лише виїхав, зокрема, юнаків віком 18−22 роки. Попри очевидні ризики цієї лінії розколу, наявність чітко виокремленої проблеми дозволяє зрозуміти, з чим потрібно працювати. Як кажуть, правильно поставлений діагноз — це запорука успішного лікування. Та й загалом хейт щодо соціальних груп помітно скоротився порівняно з 2022 роком.керівник ГО CAT-UAСеред інших найбільш резонансних тем опинилися такі: вбивство військовослужбовця ТЦК та ветерана Юрія Бондаренка у Львові у грудні; звинувачення Марії Берлінської в оприлюдненні нібито секретних списків виробників дронів у травні; скандал з відмовою поселити доньку режисерки Наталки Ворожбит у колегіумі Українського католицького університету нібито через емодзі ЛГБТ-прапора в її Instagram-акаунті; проросійські висловлювання блогерок Анни Алхім у травні та Анастасії Кускевич у жовтні; лютневе рішення РНБО запровадити санкції проти Петра Порошенка та кількох проросійських діячів, занісши їх в єдиний список; так звана декриміналізація СЗЧ, зокрема, обговорення проєкту закону № 13260 протягом січня-жовтня.Найбільше сукупне охоплення в соціальних мережах зібрали дописи на тему «картонкових протестів» проти законопроєкту No12414 (про ліквідацію інституційної незалежності НАБУ та САП). Це пояснюється яскравою візуальною складовою акцій і їхній високій політичній вазі, через що до неї долучилося багато відомих спікерів, культурних і політичних діячів, а насамперед тим, що безпосередніми учасниками й активними коментаторами події в медіапросторі була молодь — люди, для яких соцмережі є базовою частиною щоденного життя.Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що аналітики виявили активну участь російських агентів впливу у кампаніях щодо військової політики. Це єдина сфера, де їхні меседжі сприймають і проукраїнські користувачі. Проросійські пабліки, що працюють на українську авдиторію, були активно представлені як мінімум у 6 з 8 скандальних тем. Найвищою була частка проросійської комунікації у темі «картонкових протестів»: понад 37% охоплення авдиторії було забезпечено проросійськими джерелами.Загалом, проросійські автори, як і проукраїнські, звертають увагу насамперед на політичні теми й майже не роздмухують інші. Вони просувають там свій наратив про неспроможність української держави. А от суспільні теми російські мережі впливу роздмухують дуже слабко, й майже припинили звертати увагу навіть на тему прав ЛГБТ, щодо якої дискусії розгорталися в темі скандалу в Українському католицькому університеті.Як показують попередні спостереження, в антимобілізаційній темі вже сформовано повноцінний наратив, а не просто набір меседжів. Подолати цей наратив буде можливо лише завдяки формуванню і послідовному розгортанню іншого, більш потужного наративу, який включатиме і мобілізаційну політику, і реформи в армії, і порозуміння в суспільстві. Після перезавантаження керівництва держави відкрилася можливість впровадження такого наративу, вважають автори дослідження.Дослідження провела команда ГО CAT-UA (Communication Analysis Team — Ukraine) на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.
