Бійці Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) під час навчань на півдні Ірану, 16 лютого 2026 року. 28 лютого президент США Дональд Трамп закликав КВІР скласти зброю на тлі удару США та Ізраїлю по Ірану. NV нагадує, що США та Україна визнали КВІР терористичною організацією.Корпус вартових Ісламської революції (альтернативні назви — Революційна гвардія, Корпус вартових Іранської революції, Пасдаран, Сепах) було створено за наказом аятоли Хомейні у 1979 році. Тоді кілька воєнізованих сил об’єднали в одну — лояльну новому уряду. Корпус вартових спочатку виконував роль противаги регулярним збройним силам Ірану, які революційні влада розглядала як потенційне джерело опозиції через їхню відданість вигнаному шахові Мохаммеду. КВІР досі існує паралельно з регулярними збройними силами (Артеш). Відповідно до нинішньої конституції Ірану, до обов’язків Артеш входить захист територіальної цілісності і політичної незалежності Ірану, а Корпус вартових захищає саму революцію.Зараз Корпус вартових складається із сухопутних, військово-морських та авіаційних військ, паралельних аналогічним структурам регулярних військ. Корпус вартових також контролює ракетні сили Ірану. Чисельність його сил становить близько 125 тисяч осіб.Крім того, до структур Корпусу вартових належить Басідж — добровольча структура з 90 тисяч регулярних солдатів і 300 тисяч резервістів. До Корпусу вартових належать також Сили Аль-Кудс — спецназ, який надає підтримку різним воєнізованим організаціям за межами Ірану, та медіапідрозділ — Sepah News.Після Ісламської революції Корпус вартових допоміг новому уряду узаконити зміну влади, надавши йому зброю. Корпус вартових також контролював виконання населенням ісламських приписів, зокрема жінками, чиї права були різко обмежені.Зараз Корпус вартових займається контррозвідкою, захищає інтереси уряду Ірану в Перській затоці, контролює іранську ракетну та ядерну програми. Басідж виконує функції поліції моралі і бореться з дисидентами, організовує публічні релігійні церемонії.КВІР воював в Ірано-Іракській війні та у війнах в Лівані. У цій країні Корпус вартових брав активну участь у створенні, військовій підготовці та спорядженні Хезболли — шиїтського воєнізованого формування та політичної партії, яка діяла також у Сирії на боці сил, лояльних до Башара Асада.США та низка інших країн звинувачують Іран у підтримці терористів. Іран входить до американського списку країн, що підтримують тероризм на державному рівні. У лютому 2017 року Джеймс Меттіс, який тоді очолював Пентагон, заявив, що Іран — найбільший у світі спонсор тероризму.США не раз вводили санкції проти організацій і громадян Ірану, що мають відношення до Корпусу вартових Ісламської революції, за підтримку тероризму.Це пов’язано, зокрема, з підтримкою Хезболли, яка визнана терористичною організацією у США, Канаді, Ізраїлі, країнах Ліги арабських держав. ЄС та Австралія вважають терористами бойове крило Хезболли. Хезболлу вважають відповідальною за багато терактів та військові атаки, у тому числі за межами Лівану, зокрема в Ізраїлі. Сам Іран вже 40 років виступає рішуче проти примирення мусульманського світу з Ізраїлем і після Ісламської революції оголосив ворогами США та країни Заходу.3 січня 2020 року в результаті авіаудару США в районі міжнародного аеропорту Багдада був убитий іранський генерал, командир елітного підрозділу Аль-Кудс Касем Сулеймані.У червні 2025 року прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу повідомив про ліквідацію голови розвідувальної організації КВІР Мохаммада Каземі та його заступника Хасана Мохагега. Багато питань викликає також ядерна програма Ірану та його спроби розробити власну ядерну зброю. Наприкінці січня 2026 року телеканал CNN повідомляв, що американський президент Дональд Трамп розглядає можливість завдати нового масштабного удару по Ірану, оскільки попередні переговори між Вашингтоном і Тегераном щодо обмеження ядерної програми та виробництва ракет не дали результатів. Зрештою, 28 лютого Ізраїль та США заявили про удари по Ірану — операції під назвою Рев лева (Ізраїль) та Епічна лють (США).3 січня 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна визнала іранський КВІР терористичною організацією.«Фактично погоджено рішення Євросоюзу про визначення терористичною однієї з основних організацій режиму в Ірані — так званого Корпусу вартових Ісламської революції. Зараз тривають європейські процедури. Ми в Україні вже ухвалили таке рішення і вже визначили цю організацію терористичною, і для нас це питання закрите», — зазначив Зеленський. КВІР, зокрема, відповідальний за збиття літака МАУ рейсу Тегеран-Київ в районі Тегерана 8 січня 2020 року, внаслідок чого загинули всі 176 людей на борту.КВІР також займається розробкою та створенням дронів-камікадзе Shahed, якими Росія атакує Україну.29 січня висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що міністри закордонних справ країн-членів ЄС визнали КВІР терористичною організацією.Перед цим стало відомо, що кількість загиблих внаслідок придушення протестів в Ірані, що почались наприкінці 2025 року, могла становити близько 20 тисяч людей. А американський журнал Time з посиланням на двох високопоставлених чиновників МОЗ Ірану писав, що тільки за 8−9 січня на вулицях Ірану спецслужби могли вбити до 30 тисяч протестувальників.Також Рада ЄС вирішила запровадити нові обмеження, пов’язані з порушеннями прав людини в Ірані та продовженням військової підтримки Тегераном війни Росії проти України.Як говорилося у пресрелізі Ради ЄС, до санкційного списку потрапили міністр внутрішніх справ Ірану і голова Ради національної безпеки Ескандар Момені, генпрокурор Мохаммад Мовахеді-Азад і низка командирів КВІР.У відповідь Іран оголосив збройні сили країн-членів Європейського Союзу «терористичними організаціями».30 січня агентство Reuters писало, що США запровадили санкції проти міністра внутрішніх справ Ірану Ескандара Момені, а також низки іранських посадовців.28 лютого агентство Reuters повідомило, що командувач Корпусу вартових ісламської революції Мохаммед Пакпур та міністр оборони Ірану Амір Насірзаде загинули внаслідок атак Ізраїлю.
