Андрій Зубов, російський історик і політолог, доктор історичних наук, стверджує, що напад США та Ізраїлю на Іран найменше пояснюється бажанням цих двох країн звільнити народ Ірану від огидного, агресивного і наскрізь брехливого режиму аятол. Байдужі нападники і до того факту, що Іран — найактивніший союзник Росії, зокрема, і в її війні проти України. Мета війни в іншому, і вона не приховується — убезпечити Ізраїль від агресивного режиму в Ірані, який з години на годину може створити ядерну зброю. Я не відкидаю зовсім, що Іран вже має таку зброю — Північна Корея, Росія або Китай могли поділитися з ним, звісно, у найглибшій таємниці від усього світу. Але навіть не це — головне.Уявімо собі найкращий сценарій: Режим аятолл повалено повстанням народу Ірану, в Тегерані встановлюється новий політичний режим. Де гарантії, що він буде демократичним? Проамериканським? Проізраїльським? Таких гарантій немає. Найімовірніше, ця величезна країна з безперервним існуванням цивілізації протягом п’яти тисяч років (рахуючи з Еламу), з населенням понад 80 мільйонів осіб, що розкинулася на просторах у 1650 тисяч квадратних кілометрів, після природних потрясінь знову консолідується і знову знайде своє неповторне обличчя. Вона навряд чи буде настільки лютим і тупим ворогом Ізраїлю і США, як за часів Ісламської Республіки, але другом цих країн Іран точно не буде. Найімовірніше, Іран буде з іншими країнами Ісламського світу, стане одним із головних його центрів нарівні з Туреччиною, Єгиптом і Саудівською Аравією. А це нічого дуже хорошого ні для США, ні, тим більше, для Ізраїлю не обіцяє. Крім того, народ Ірану запам’ятає цю війну не тільки як допомогу друзів, а й як удар ворога. І не тільки тому, що пропаганда аятол зробила свою справу, а й тому, що під цими ракетами і бомбами загине чимало іранців, зокрема й ворогів нинішнього режиму. Таке не прощається, особливо гордим народом Персії. І, звичайно ж, подібно до Пакистану, Іран все одно створить свою ядерну зброю. Цей процес можна пригальмувати, але зупинити не можна.Але є й інші сценарії. Якщо КСІР не розбіжиться, як КПРС у 1991 році, на Іран чекає тяжка громадянська війна з елементами міжетнічної (курди, белуджі, азербайджанці) і міжконфесійної (шиїти проти сунітів) війни. Ця війна в країні, до країв наповненій зброєю і військовими технологіями, може підірвати весь Середній і Передній Схід. А це для Ізраїлю, США та їхніх союзників у регіоні ще гірше.І найгірший сценарій, але теж є ймовірним, що режим аятолл-КСІР встоїть, завдасть у відповідь шкоди і принизить США та Ізраїль, як принизив США В’єтнам 1975 року, і коаліцію західних країн Афганістан зовсім недавно. Тоді нинішня Американо-Ізраїльська СВО набуде воістину всесвітнього і катастрофічного масштабу.Тож не дивіться, дорогі друзі, на те, що відбувається сьогодні на Передньому і Середньому Сході, як на комп’ютерну гру. Події ці, найімовірніше, великою мірою торкнуться всіх нас.
