Вы сейчас просматриваете В Україні більше не буде черг до віськкоматів

В Україні більше не буде черг до віськкоматів

Журналіст і військовослужбовець Павло Казарін в інтерв’ю Radio NV пояснив, чому черг до віськкоматів, як у 2022 році, більше не буде.

«Треба розуміти, що суспільство в будь-якій країні не є однорідним. Там є різні люди з різними цінностями. Є прошарок людей, які дуже відповідально ставляться до конституційних обов’язків, які готові бути добровольцями, шикуватися в черзі до військкоматів. Коли інколи в коментарях пишуть про те, що ми бачили черги до військкоматів у 2022-му році, і треба знову відновити умови, щоб ці черги з’явилися — ні, друзі, вони не з’являться. Тому що ті люди, які готові були бути добровольцями, вони вже в ЗСУ. Більше таких людей в українському тилу немає», — заявив Казарін в ефірі Radio NV.

Він висловив думку, що з іншими категоріями людей треба розмовляти інакше, зазначивши, що в багатьох бригадах є помилка в зовнішній рекламі, в якій вони пропонують цивільним «проявити себе» чи «знайти свою зграю».

«Вона (ця зовнішня реклама — ред.) апелює переважно до вже неіснуючої аудиторії, бо вся ця аудиторія вже у Збройних силах», — констатував журналіст і військовий.

Він зазначив, що решту можна поділити на два типи.

«Генеральна — це категорія фаталістів, які живуть за принципом: покличуть — піду, не покличуть — першим шикуватися в чергу не стану. З ними треба розмовляти мовою раціональних аргументів, пояснюючи, як відбуватиметься їхня служба, чого вони позбудуться, що вони набудуть, як буде влаштований їхній побут, чого їх навчать і як», — продовжив Казарін.

Він додав, що з цією категорією потрібно розмовляти не мовою гасел, а мовою раціональних аргументів.

«Інша категорія — це ухилянти, які не сприймають державу як спільноту, не сприймають суспільство як те, з яким у них є якесь відчуття солідарності. Вони готові у суспільства і у держави щось брати, але не віддавати. З ними не факт, що можна розмовляти. З ними можна розмовляти лише інструментами державного примусу», — заявив журналіст і військовий.

Казарін сказав, що йому не подобається бусифікація і, в ідеалі, людина сама має прийти в ТЦК, отримавши повістку.

«А цього досягти можна лише єдиним шляхом: коли викидання повістки у смітник буде коштувати занадто дорого цій людині і цій родині, щоб вона могла дозволити собі ухилянтство. Наприклад, коли держава каже: „Хлопче, викинеш повістку в смітник — ми арештуємо твої рахунки, заблокуємо твоє майно, ти не зможеш отримувати такі-то державні послуги“. Щоб ціна ухилянтства була занадто високою. А зараз у нас ухилянтів світить 17 000 гривень штрафу», — пояснив журналіст і військовий.

23 лютого міністр оборони Михайло Федоров заявив, що наразі триває робота над комплексною реформою мобілізації в Україні.

14 січня він заявив, що наразі орієнтовно 2 мільйони військовозобов’язаних українців перебувають у розшуку, а ще приблизно 200 тисяч військових — у СЗЧ.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що визначив із Федоровим перші пріоритети роботи Міністерства оборони, серед яких — розв’язання проблем із ТЦК «Міноборони України запропонує системні рішення проблем, які накопичилися з ТЦК. Уже були ухвалені рішення, які забезпечують більш справедливий розподіл особового складу між бойовими бригадами. Але потрібні значно масштабніші зміни в процесі мобілізації, які гарантуватимуть більше можливостей як для Сил оборони та безпеки України, так і для економічних процесів у нашій державі», — зазначив президент.

Зеленський також заявив, що Україна хоче перевести Сили оборони повністю на контрактну основу, але не має достатньо коштів для цього. За його словами, з фінансуванням можуть допомогти європейські партнери.

6 лютого головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що ТЦК та СП забезпечують близько 90% мобілізації особового складу до лав Сил оборони, а ще близько 10% долучають рекрутингові центри.