Телескоп Джеймса Вебба допоміг науковцям розкрити причину, чому Сатурн виглядає так, ніби обертається з різною швидкістю. Виявилося, що це пов’язано із замкненим процесом між полярними сяйвами планети та її атмосферою, що створює оманливий сигнал. Це повідомлення опублікувало видання Interesting Engineering. Протягом десятиліть Сатурн викликав зацікавленість науковців, оскільки його обертання виглядало по-різному в залежності від методу вимірювання, хоча для планети це не могло бути правдою. Це ставило під сумнів наше розуміння процесів на віддалених планетах. Дослідження цієї проблеми розпочалися після спостережень місії Cassini у 2004 році. Тоді з’ясували, що сигнал, який використовувався для визначення обертання, міг походити не з ядра планети, а з її верхніх шарів атмосфери. У цих шарах сильні вітри створюють електричні струми, які імітують зміну швидкості обертання. Проте залишалося невідомим, що саме викликає ці потужні вітри. Для з’ясування цього питання дослідники скористалися космічним телескопом Джеймса Вебба. Вони безперервно спостерігали за північним полярним сяйвом Сатурна протягом повного дня на планеті, що триває 10 годин 33 хвилини. Ключовою молекулою у цьому відкритті стала H₃⁺, яка світиться в інфрачервоному спектрі та дозволяє вимірювати температуру у верхніх шарах атмосфери. Завдяки їй вчені змогли створити точні карти температури та щільності частинок над полюсами Сатурна. Нові дані виявилися приблизно вдесятеро точнішими за попередні. Вони показали, що найгарячіші ділянки атмосфери збігаються з зонами, де енергія полярного сяйва проникає в атмосферу. Дослідники описують цей процес як «планетарний тепловий насос»: полярне сяйво нагріває атмосферу, що викликає вітри, які, в свою чергу, генерують струми, що підсилюють сяйво. Ця система підтримує сама себе. Науковці зазначають, що раніше вони знали про незвичну швидкість обертання Сатурна та вплив вітрів, але не розуміли їх причини. Нові спостереження дозволили повністю пояснити цей процес. Це відкриття є важливим не лише для Сатурна, але й демонструє тісний зв’язок між атмосферою планети та її магнітним полем. Атмосфера може впливати на процеси в навколишньому космосі. Це може змінити підхід до вивчення інших газових гігантів і навіть екзопланет, де подібні процеси також можуть впливати на атмосферну поведінку.
