На глибині 200 тисяч кілометрів під яскравою поверхнею Сонця, уявіть собі 16 планет, схожих на Землю, розташованих в ряд. Дослідники нарешті виявили «двигун», що генерує магнітний хаос нашої зірки. Саме тут, у розпечених надрах, виникають сонячні плями та спалахи, які можуть раптово «вимкнути» зв’язок на Землі або знищити супутникову мережу. Протягом тридцяти років науковий світ дискутував про місце розташування цієї магнітної кухні, і лише нещодавно команда з Технологічного інституту Нью-Джерсі отримала прямі докази: серце сонячного динамо знаходиться в зоні тахокліну.
Щоб оцінити масштаб цього відкриття, варто порівняти Сонце з Землею. Наше магнітне поле формується в ядрі, де активно циркулює розплавлене залізо. На Сонці ситуація інша. Його центр є ядерною топкою, де випромінювання настільки щільне, що жодне магнітне поле там не може існувати. Весь рух зосереджений у зовнішній третині зірки, відомій як конвективна зона. Дослідники довгий час намагалися з’ясувати, чи розподілений цей механізм по всьому об’єму, чи він зосереджений на поверхні.
Крішненду Мандал та Олександр Косовичев розгадали цю загадку за допомогою геліосейсмології — науки, що «слухає» вібрації Сонця. Сонце постійно вібрує, і ці коливання проходять через потоки плазми, змінюючи свою швидкість. Аналізуючи дані апарата SOHO та телескопів GONG за останні три десятиліття, вчені виявили чіткий «візерунок метелика». Ці плазмові смуги, що обертаються всередині зірки, ідеально відповідають 11-річному циклу активності сонячних плям.
Виявилося, що весь процес починається саме в тахокліні — тонкому прошарку на межі між зоною випромінювання та зоною конвекції. Тут швидкість обертання плазми різко зростає, створюючи потужні електричні струми. Ці магнітні структури не виходять на поверхню миттєво: їм потрібно кілька років, щоб пробитися через сотні тисяч кілометрів сонячної речовини та з’явитися на поверхні у вигляді чорних плям.
