Блокування Ормузької протоки може призвести до глобального дефіциту азотних добрив. Ракети, що падають на Близькому Сході, безпосередньо впливають на агросектор, який стоїть на межі кризи. Сучасна продовольча система залежить від природного газу, з якого виробляють водень для добрив, і ця основа зараз під загрозою. Іранські військові зупинили постачання критичних хімікатів, що неминуче веде до зростання цін на продукти харчування до рекордних рівнів, подібних до енергетичної кризи 1970-х років. Експерт Матін Каїм з Боннського університету попереджає про можливу кризу для найбідніших верств населення. Хоча Близький Схід не відомий родючими землями, він відіграє важливу роль у світовому землеробстві, оскільки через Ормузьку протоку проходить третина світових обсягів добрив. Катар, наприклад, постачає 15% світової сечовини і контролює половину її міжнародної торгівлі. Закриття цього каналу призводить до зупинки заводів в Індії та Пакистані, які залежать від імпортного газу. Експерт Ентоні Раян з Шеффілдського університету зазначає, що відмова від мінеральних добрив може призвести до голоду для половини людства. Фермери стикаються з кризою під час весняної посівної. Ціна на сечовину зросла на 50%, на аміак — на 20%, а дизель, необхідний для тракторів, подорожчав на 60%. У США, де аграрії вже перебувають на межі виживання, кількість банкрутств у фермерському секторі зросла на 46% у 2025 році. Вирощування кукурудзи, яка потребує великої кількості азоту, стає економічно невигідним. Виробники мають вибір: сіяти в збиток, переходити на менш вимогливі культури або залишати землю порожньою. Спеціалістка з добрив Діпіка Тхапліял зазначає, що зростання цін на продукти в магазинах є неминучим — прогнози вказують на можливе підвищення цін на їжу на 20-30%. Ця війна перетворила добрива на геополітичну зброю, що має більший вплив, ніж нафта. Конфлікт в Україні у 2022 році створив проблеми з вивозом готового зерна, тоді як ситуація в Ірані ускладнює можливість його вирощування. Коли Близький Схід паралізовано, вплив переходить до Росії та Білорусі, які є найбільшими експортерами добрив. Китай, інший гігант індустрії, закрив експорт, щоб захистити свій внутрішній ринок. Уряди світу намагаються зняти санкції з поставок з Венесуели та Білорусі, але їхня інфраструктура не здатна швидко компенсувати дефіцит. На фоні цього дефіциту політика щодо біопального виглядає абсурдно: людство продовжує спалювати їжу в бензобаках. Понад 5% усіх вирощених у світі калорій перетворюється на паливо. У Європі цей показник вражає: щодня спалюється близько 15 мільйонів буханок хліба для біопального. Пол Беренс з Оксфорда обурюється: замість того, щоб викинути зерно на ринок і знизити ціни, уряди США та Австралії збільшують частку етанолу в бензині, намагаючись зберегти популярність серед водіїв. Історія показує, чим закінчуються порожні полиці: неврожай 1788 року став причиною Французької революції, а «весна народів» 1848 року виникла на фоні картопляної хвороби та голоду. Пол Беренс підкреслює: «Щоразу, коли ми бачимо стрибок цін на їжу, за ним слідує політична нестабільність.»
