Запровадження Європейського механізму прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до значних втрат для української економіки. Втрати експорту українських металургійних компаній від CBAM оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року. За прогнозами, падіння ВВП України лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) може сягнути 2,1%. Це дані з дослідження інформаційно-аналітичного центру GMK Center. Автори дослідження зазначають, що їхні прогнози суттєво відрізняються від оцінки Європейської комісії, яка передбачає зниження ВВП лише на 0,01%. Аналіз показує, що ситуація погіршиться у 2029−2030 роках, коли тарифне навантаження зросте з 12% у 2026 році до 26% у 2030 році. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату та квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Можливе зупинення трьох доменних печей на двох великих підприємствах з виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року. Дослідження також підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн з нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити державні субсидії для декарбонізації металургійного виробництва. CBAM підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які вже потерпають від дефіциту інвестресурсів. Сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026−2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро, що еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки, порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році. Окрім прямих економічних втрат, CBAM загрожує порушити кооперацію в ланцюгах постачання між українським і європейським бізнесом. Інтегрована робота українського заводу Каметсталь і болгарського Promet Steel є яскравим прикладом такого ризику: українське підприємство постачало заготовку для виробництва арматури в Болгарії, що ставить під загрозу робочі місця в ЄС. За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до $2 млрд річного експорту, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень на рік через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні. Втрати ВВП можуть перевищити прогнозовані 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП. Будь-яке скорочення таких витрат призведе до економічного стиснення, що зробить $6 млрд втрат, пов’язаних із CBAM, критичним додатковим навантаженням. Аналітичний центр наголошує, що збереження гірничо-металургійного комплексу України потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат України від CBAM для відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань для України та обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС. Це забезпечить виживання сектору та збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання. Генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо зазначив, що введення CBAM вже призвело до повного припинення експорту металопродукції компанії на ринок Євросоюзу. Клієнти компанії в ЄС скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року через необхідність сплатити додатковий CBAM-збір у розмірі $60−90 на тонну продукції.
