Олександр Авдєєв: «Якщо відчуваєте, що зараз вибухнете — легалізуйте це» (Фото: Krakenimages.com/Depositphotos)
Турбота про іншого — це спосіб зберегти спільний простір безпечним. Ми всі зараз, як оголені дроти. Чому ми стали такими агресивними та як спілкуватися, щоб не повбивати одне одного? Коротка інструкція з виживання в соціумі.
Аксіома № 1: Люди навколо не «погані». Вони вигорілі. Коли ви бачите агресію в черзі, у держструктурі чи в коментарях у тредс, скоріше всього, це не прояв характеру і хейту. Це симптом вигорання — дратівливість і гіперреакція на дрібниці, це те, як психіка кричить: «Я більше не можу».
Правило п’яти секунд. Перш ніж відповісти на чиєсь зауваження, зробіть паузу. Людина навпроти вас може бути після безсонної ночі, десятого блекауту або важкої зміни. Її злість — це її втома, яка випадково вилилася на вас. Не гримайте у відповідь. Якщо у вас, звісно, є ресурс стриматись.
Коли ми отримуємо агресію, ми теж злимося, бо ми теж виснажені. Це ланцюгова реакція. Спробуйте не підкидати дров у цей вогонь. Ваша виваженість і ввічливість у відповідь на агресію — це і ваша стабільність. А ще, можливо, почувши вас, людина далі теж поводитиметься менш агресивно. Тож допоможете і собі, і комусь.
Емпатія як броня. Емпатія — це про розуміння контексту. Контекст зараз у всіх один: хронічний стрес. Турбота про іншого в черзі чи в транспорті — це спосіб зберегти спільний простір безпечним.
Знизьте очікування. Не чекайте ідеального сервісу, посмішок або миттєвих відповідей. Люди роблять величезний обсяг роботи на межі своїх можливостей. Легітимізуйте їхнє право бути втомленими.
Що робити, якщо агресивність підвищилась у вас самих? Якщо ви відчуваєте, що зараз вибухнете, — легалізуйте це. Це теж можна робити етично, наприклад, скажіть: «Вибачте, я зараз дуже виснажений, мені важко продовжувати конструктивно».
Зараз нам потрібно трохи більше терплячості одне до одного, ніж зазвичай. Це не зробить світ навколо ідеальним, але допоможе нам не розсипатися остаточно.
Бережіть свій ресурс і не ставайте джерелом додаткового стресу для інших. Ми всі в одному човні, і цей човен трохи протікає.
