Депутати Європейського парламенту закликали лідерів Європейської комісії не допустити участь Росії у Венеційській бієнале 2026, оскільки захід фінансується платниками податків країн ЄС. У листі, що надійшов до Euronews, євродепутати звернулися до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Міністерства закордонних справ Кіпру, що головує в Раді ЄС, високої представниці ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та інших посадовців. Підписанти засудили рішення організаторів Фундації бієнале знову прийняти Росію, поки «українські міста бомбардують, гинуть мирні жителі та систематично знищують українську культурну спадщину». Вони наголосили, що «за жодних обставин Росії — державі, що перебуває під широкими санкціями Європейського Союзу, не повинно бути дозволено брати участь у заході, що фінансується європейськими платниками податків». Євродепутати підкреслили, що «довіра до Європейського Союзу буде підірвана», якщо він не перешкодить участі Росії в 61-й Венеційській бієнале, і закликали керівництво ЄС вжити «термінових та рішучих кроків» у цьому питанні. Речник МЗС України Георгій Тихий подякував депутатам Європарламенту за їхню моральну ясність та принципову позицію. Він підкреслив, що не виступає за заборону будь-якої культури чи мистецтва, але зазначив, що йдеться про непослідовність самих організаторів міжнародної виставки у Венеції. 3 березня представник РФ з питань міжнародних культурних обмінів Михайло Швидкой заявив, що російський павільйон на Венеційській бієнале відкриють у травні 2026 року — уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 4 березня повернення Росії підтвердили організатори виставки, які заявили, що «бієнале у Венеції відкидає будь-яку форму виключення чи цензури культури та мистецтва». Очільник українського МЗС Андрій Сибіга та міністерка культури України Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення РФ для участі у виставці, підкресливши, що Росія з 2014 року цілеспрямовано знищує об’єкти культурної спадщини України, порушуючи міжнародне гуманітарне право та положення Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Повернення РФ на Венеційську бієнале викликало засудження і з боку Литви. Міністр закордонних справ Литовської Республіки Кястутіс Будріс назвав рішення Венеційської бієнале розстелити червоний килим перед темною культурною дипломатією Росії огидним. Уряди 22 європейських країн підписали спільний протест проти участі Росії на Венеційській бієнале, який передали президенту виставки П’єтранджело Буттафуоко та міністру культури Італії Алессандро Джулі. Міністерство культури Італії зазначило, що участь Росії в експозиції була повністю автономним рішенням Фундації Бієнале, незважаючи на протилежну позицію уряду країни. Венеційська бієнале передала Міністерству культури Італії усю запитувану інформацію щодо участі Росії у виставці, стверджуючи, що «жодних порушень правил не було, а санкції проти РФ були повністю дотримані».
