Вікторія Вагнер: «За даними ВООЗ, майже половина жителів України має проблеми з психічним здоров’ям» (Фото: nenetus/Depositphotos) За останні чотири роки медична карта України зазнала радикальних і далеко не позитивних змін. Україна і до повномасштабного вторгнення не могла похвалитися високим рівнем здоров’я населення. З 2022 року медична карта України зазнала радикальних і далеко не позитивних змін. За даними Центрального розвідувального управління США (ЦРУ), станом на 2024 рік Україна посіла перше місце у світі за рівнем смертності серед понад 230 країн і територій. Середня тривалість життя упала для чоловіків з 66,4 року (у 2020) до 57,3 — 58,6 року. Для жінок, які мали непогані показники у 2020 році — 76,2 року, падіння виявилося теж значним до 70,9 — 71,5 року. Ці цифри є наслідком повномасштабного вторгнення Росії, йдеться про всі види смертей, але ситуація погіршилась зокрема і в контексті захворювань. У своїх звітах за останні роки ВООЗ виділяє декілька ключових груп захворювань та станів, поширення яких значно посилилося в Україні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Причинами погіршення здоров’я українців стали: постійний стрес, зниження рівня та ускладнення умов життя, обмежений доступ до вчасної діагностики. Ключовими трендами захворюваності за період 2022−2025 років стали кілька груп хвороб. Ментальне здоров’я Нікого не здивує, що наймасовішою категорією, яка держить першість по розповсюдженню, стали ментальні та неврологічні проблеми. За даними на 2025 рік ВООЗ констатує, що майже половина тих, хто залишається всередині України, відчуває проблеми з психічним здоров’ям. Серед них 39% вже мають діагностовані неврологічні розлади, спричинені стресом. Зокрема, у мешканців прифронтових територій рівень тривожності досягає 72%. Є два захворювання, які люди часто «діагностують» у себе чи оточення. Можна почути: «У мене депресія» або «У сусіда ПТСР». Таким чином люди позначають тужливий чи перезбуджений стан. Такі визначення є побутовою гіпердіагностикою, адже до реального аналізу здоров’я це не має відношення. З медичної точки зору, посттравматичний стресовий розлад — це хронічне порушення психічного стану, як відповідь на трагічні події. Якщо протягом кількох місяців людина відновлюється, у таких випадках про ПТСР не йдеться. Це просто природна гостра реакція на стрес. Близько 80% людей після надважких подій здатні відновитися самостійно завдяки природній резистентності психіки. Це зараз часто називають «посттравматичним зростанням». Що до реального ПТСР, то точних даних по Україні немає. За оцінками ВООЗ та МОЗ, від 12% до 20% населення України можуть мати ПТСР або його окремі прояви, але офіційно кількість встановлених діагнозів в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) налічує менше ніж 40 тисяч (на початок 2026 року). Ймовірно, це наслідок недообстеженості та рідкого звернення загрожених груп населення до фахівців. Донедавна навіть не існувало методики, за якою сімейні лікарі могли визначати загрози та направляти людей на обстеження. Лише у 2024 році в Україні введено Уніфікований клінічний протокол, який допомагає лікарям краще розрізняти ці стани. Серцево-судинні захворювання Багато українців почуваються так, наче війна їх «зістарила» на 10−15 років. Це суб’єктивні відчуття, а що до об’єктивних показників, то лікарі масово фіксують «помолодшання» хвороб. Якщо раніше інфаркт у 30−35 років вважався медичним винятком, то тепер це щоденна реальність. Кардіоцентри можуть це підтвердити. На різке «помолодшання» ССЗ вплинув, зокрема феномен «стресового серця», оскільки перманентний стрес тримає рівень кортизолу та адреналіну стабільно високим. Через гіпертонус судин формується рання гіпертонія. Відтак кількість діагностованих випадків артеріальної гіпертензії серед людей віком 25−40 років зросла на 15−20% порівняно з періодом до 2022 року. Постійне порушення сну виснажують серцевий м’яз. Організм не встигає відновлюватися, що може призводити до аритмій та міокардитів навіть у молодих людей. При цьому більшість українців ігнорують симптоми. Старші — тому що «не на часі», «то просто старіння» тощо. Молодь — тому що не знає про ризики, вважаючи, що ССЗ — то «хвороби бабусь». Відтак, все більше пацієнтів опиняються у лікарні вже в інфарктному стані. До початку активної фази війни статистика інфарктів в Україні стабільно трималася в середньому в межах 40−50 тисяч випадків на рік. Останні роки — близько 55 тисяч (при тому, що населення України суттєво зменшилося). Якщо раніше середній вік діагностування інфаркт міокарда становив 50−60 років, то зараз — 40 років. У віковій групі 18−35 років кількість випадків зросла майже втричі (хоча це ще нечасте явище). У віковій групі 35−50 років спостерігається найбільший сплеск. Якщо раніше артеріальна гіпертензія діагностувалася переважно у 45−55-річних, то нині все частіше спостерігається у 25−30-річних. Інсульт наздоганяв людей 60+ років, нині все частіше трапляється у 35−45-річних. Порушення серцевого ритму, характерне для 50+ років, тепер може виникати у віці трохи за 20. Не остаточний список хвороб Окрема проблема — онкологія. У цій галузі спостерігається «ефект відкладеної бомби». Умови війни сприяють і соціально небезпечним інфекціям. Відбувся сплеск захворюваності на туберкульоз. На початок 2026 року в Україні щомісяця фіксують близько 1300−1500 нових випадків зараження туберкульозом. Також особливо загрозливим виявився у прифронтових зонах ВІЛ/СНІД. Інші хвороби, що вважаються менш загрозливими для життя, теж помолодшали та стали розповсюдженими. Нехай ці невтішні дані стануть для вас стимулом краще піклуватися про своє здоров’я та стан близьких. Нехай звернення до лікарів з профілактичною метою стане проявом турботи про себе та внеском у власну стійкість.
