Юрій Федоренко, командир 429 окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес», депутат Київради, радник оборонного комітету ВР, зазначає, що в Росії продовжується зниження рейтингів влади. За даними всеросійського центру вивчення громадської думки, діяльність уряду схвалюють лише 42,6% росіян, що на 2,8 відсоткових пункти менше за тиждень. Також спостерігається падіння підтримки правлячої партії «Единая Россия» — до 29,3% проти 33,8% у середині січня. Рівень схвалення «діяльності президента» залишається відносно високим — близько 70%, але це на два відсоткові пункти менше, ніж тижнем раніше. У лютому спостерігалася схожа динаміка: рейтинг довіри також знизився на кілька пунктів, що свідчить про стійку, довгострокову тенденцію. Важливо зазначити, що нижче за нинішні показники рейтинг Путіна опускався лише до повномасштабного вторгнення, що вказує на те, що населення Росії поступово виходить зі стану «бойового трансу». Хоча до справжнього прозріння ще далеко, перші сумніви в «непогрішимості» Кремля вже з’являються. Однак варто пам’ятати, що будь-яке опитування в тоталітарному суспільстві не відображає повної картини. Навіть якщо соціологи формально дотримуються методології, щирість респондентів залишається під питанням. Соціологи вважають, що головним тригером падіння довіри в березні стали відключення мобільного інтернету та блокування Telegram. На цьому фоні відбулися навіть поодинокі протести, зафіксовані у 26 містах РФ, хоча більшість із них завершувалися затриманнями. У Москві на Болотній площі затримали більше десятка людей. Наразі немає підстав вважати, що ці акції переростуть у повноцінний громадський спротив, оскільки режим роками системно зачищав політичне поле. Більшість «опозиційних лідерів» або у вигнанні, або в тюрмах, або вже вбиті, що позбавляє нинішніх протестувальників лідерства, ідеології та чіткої програми дій. Теоретично можна уявити «лінійну» динаміку, коли протест поступово наростає, але це малоймовірно. Соціальні процеси, як правило, розвиваються хвилями. Сьогодні режим має достатньо ресурсів, щоб придушити окремі сплески невдоволення, продовжуючи зачищати простір від «небажаних елементів» і монополізувати інформаційні потоки. Проте є інша, більш глибинна динаміка: рейтинги падатимуть, а «мовчазне невдоволення» накопичуватиметься. Це включає кухонні розмови, роздратування, втома та відчуття безвиході. Паралельно загострюватимуться економічні, соціальні, етнічні та екологічні проблеми, що означає, що за однією хвилею неминуче прийде інша — сильніша. Соціологи знають, що відсутність демократичних інструментів і неможливість «випустити пару» легальним шляхом призводять до радикалізації. Механізм руйнування недоімперії вже запущено, і годинник цокає. Ми не знаємо, яким буде сценарій розпаду цієї «тюрми народів», але точно знаємо, що війна на виснаження прискорює цей процес. Лише після падіння нашого віковічного ворога українці зможуть почуватися у безпеці. Ми робимо все можливе, щоб нашим дітям і онукам більше ніколи не загрожувала навала зі Сходу. Тримаймо стрій. Рухаємося далі. Слава Україні!
