Анастасія Голобородько зазначає, що якість води — це не лише поділ на «чисту» чи «нечисту». Важливо звертати увагу не лише на кількість випитої рідини, а й на її вміст: мінерали, слідові забруднювачі, продукти дезінфекції, а також стан труб і локальне джерело. «Максимально очищена» вода не автоматично означає «найкращу». Наприклад, жорстка вода містить більше кальцію та магнію, і її звичайна жорсткість сама по собі не є загрозою для здоровʼя. Замість орієнтації на абстрактну чистоту, експертка радить здати воду на аналіз, що є недорогим і більш інформативним способом, ніж вибір за рекламою фільтра чи написом на пляшці. Спочатку варто дізнатися склад води, а вже потім вирішувати, чи потрібно з нею щось робити.
Жорстка вода має відносно високий вміст розчинених солей кальцію та магнію, які залишають вапняний наліт на чайнику, кранах і склі. Проте наліт на чайнику і шкода для людини — це різні речі. Кальцій і магній є нормальними компонентами питної води, а сама жорсткість не робить воду шкідливою. У низці досліджень мінеральний склад води розглядають як потенційно корисний фактор, хоча правило «чим жорсткіша, тим краща» застосовувати не варто. Отже, мʼяка вода містить менше кальцію та магнію, а жорстка — більше.
Зворотний осмос ефективно очищає воду і зменшує вміст багатьох домішок, але водночас мембрана видаляє більшу частину кальцію та магнію. Це не робить таку воду небезпечною, оскільки основну частину мінералів організм отримує з їжі, проте ідея «чим менше всього залишилося у воді, тим вона корисніша» є надто спрощеною для тих, хто пʼє її роками. Після якісної фільтрації доцільно перевірити мінеральний склад.
У 2026 році вийшов новий раунд оглядів лужної води (рН 9+). Більшість популярних обіцянок щодо залужнення організму, омолодження, покращення імунітету та профілактики захворювань не мають переконливих клінічних доказів. Прямі дані стосовно рефлюксу можуть бути пов’язані з мінеральним складником конкретної води. При цьому кисле середовище шлунка існуює не випадково, а кислотно-лужний баланс крові регулюється значно серйознішими механізмами, ніж пляшка води з рH 9,5.
«Структурована вода» є красивим міфом, а не рекомендацією. Вода має складну молекулярну організацію з погляду фізичної хімії, проте не можна стверджувати, що її можна особливим чином «структурувати», зберегти цю структуру в пляшці та отримати кращу гідратацію клітин.
Людина не лише пʼє воду, а й споживає її з їжею. Овочі, фрукти, ягоди, йогурт, супи, приготовані крупи та бобові також містять воду. За даними щодо Європи, частка води з їжі становить близько чверті або навіть третини загального споживання. Хоча це не замінює чисту воду, нехтувати такими продуктами не варто.
У 5-літрових пляшках може бути природна вода, звичайна питна, вода після глибокого очищення або очищена вода з повернутою частиною мінералів, залежно від виробника. Важливо дивитися на етикетку: джерело, спосіб обробки та мінеральний склад, передусім кальцій, магній, натрій і загальну мінералізацію. Ще одним критичним фактором є зберігання: вода у пластику не повинна стояти під прямими сонячними променями чи за високої температури, оскільки міграція речовин з упаковки залежить від матеріалу, температури та тривалості зберігання. Слово «бутильована» не є характеристикою якості само по собі.
Вода з-під крана, з фільтра та з пляшки відрізняється за джерелом, способом очищення і складом, а пластик гріти не можна. Стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не є альтернативою рекомендаціям лікаря.
