Колишній французький військовий Крістоф Фовіо після завершення служби в армії серйозно зайнявся спортивною кар’єрою своїх дітей. Його син Максим виступав переважно на регіональних турнірах, а 13-річну доньку Валентину вважали однією з найперспективніших юніорок країни. Батько був настільки одержимий їхнім успіхом, що обрав жахливий спосіб допомагати їм здобувати перемоги на корті.
«Кожен матч моїх дітей перетворювався на жахливу тривогу. У мене було відчуття, що мене постійно оцінюють за їхніми результатами», — зізнавався згодом Фовіо.
За версією слідства, у 2000 році чоловік почав труїти суперників своїх дітей. Він непомітно підсипав їм у пляшки з водою по 1–2 таблетки лоразепаму (препарату з групи бензодіазепінів). Це відбувалося або в роздягальнях, або безпосередньо біля кортів. Жертвами його дій стали щонайменше 28 гравців, серед яких було дев’ятеро неповнолітніх. Більшість випадків стосувалися суперників його доньки.
Під час поєдинків отруєні тенісисти відчували такі симптоми:
— раптову сильну втому та сонливість;
— важкість у ногах і запаморочення;
— порушення рівноваги та розмитий зір;
— нудоту, а іноді й блювоту;
— втрату концентрації та реакції.
Найтрагічніший випадок стався 3 липня 2003 року, коли 16-річний Максим Фовіо грав проти 25-річного Александра Лагардера. Через різке погіршення самопочуття після першого сету Александр знявся з матчу. Дорогою додому спортсмен заснув за кермом, його автомобіль врізався в дерево, і чоловік загинув.
За кілька днів до цієї трагедії один із суперників Максима помітив, що Фовіо щось додає в його воду. Хлопець не став пити рідину та передав пляшку поліції. Експертиза підтвердила наявність лоразепаму. Коли інцидент набув розголосу, інші суперники дітей Фовіо також почали скаржитися на дивне нездужання під час матчів. Правоохоронці об’єднали всі випадки та вийшли на слід батька.
45-річного Крістофа затримали 2 серпня 2003 року, коли він разом із донькою повертався з турніру в Єгипті. Наступного дня йому оголосили про підозру та відправили до в’язниці в Мон-де-Марсан. Під час перших допитів він зізнався у трьох епізодах, але згодом слідчі зібрали свідчення ще 25 постраждалих. Самі діти не знали про злочинні дії батька.
«Я хочу сказати вам, що жодної секунди я не думав завдати комусь шкоди. Я відповідальний за аварію Александра. Я завжди носитиму це в собі. Я прошу пробачення», — заявив колишній військовий.
9 березня 2006 року Крістофа Фовіо засудили до восьми років ув’язнення, проте вже 5 січня 2007 року його звільнили умовно-достроково. На момент оголошення вироку Максиму було 18 років, а Валентині — 15.
Після виходу з в’язниці Фовіо назавжди пішов зі спорту. Через гучний скандал спортивна кар’єра його дітей також завершилася. Згодом родина переїхала з Ланду в інше місце.
