Дослідники Гонконзького університету науки і технологій розробили новий біоматеріал для 3D-друку житла на Марсі. Його виготовляють із піску, желатину та генетично модифікованих дріжджів, а для висушування використовують марсіанський холод, про що повідомляє видання Interesting Engineering.
За задумом учених, друк можна здійснювати в умовах, які імітують марсіанські: при температурі близько -30 °C та тиску 0,01 атмосфери. Сама ідея базується на тому, що Марс здатний функціонувати як «природна морозильна сушарка». Через низькі температури та надзвичайно низький тиск лід у надрукованому матеріалі переходить одразу в пару, оминаючи рідку фазу. Це дозволяє сформувати легку пористу структуру.
Основою матеріалу слугує пісок, який утримується біологічним клеєм із желатину та модифікованих дріжджів. Клітини дріжджів покриті липкими білками, створеними за аналогією до властивостей морських мідій. Желатин виконує роль зв’язуючого елемента для суміші та живить клітини, тоді як пісок формує основну масу майбутньої конструкції.
Натепер учені створюють невеликі куполоподібні об’єкти розміром із винну пробку. Незважаючи на компактні розміри, за міцністю вони відповідають бетону низького класу. Під час випробувань міцність матеріалу на стискання становила 10−12 мегапаскалів.
«Цього фактично достатньо, щоб побудувати на Землі одноповерхову або двоповерхову будівлю, де гравітація втричі більша, ніж на Марсі. Тож на Марсі з цього матеріалу, ймовірно, можна легко будувати багатоповерхові будівлі», — зазначив старший автор дослідження Джишен Цю.
На відміну від методів, що передбачають виплавляння марсіанського ґрунту в цеглу, розроблений метод не потребує значних витрат енергії та високих температур. Після завершення експлуатації конструкцію можна розібрати, зібрати живі клітини дріжджів і вирощувати їх знову у біореакторах.
Проте технологія ще потребує перевірки в реальних умовах. Дослідникам необхідно з’ясувати здатність дріжджів витримувати марсіанське випромінювання та атмосферні навантаження. Крім того, на початкових етапах на Марс доведеться доставити із Землі сотні тонн сировини, перш ніж виробництво стане повністю автономним.
