Для біологів трансформація голосу під час підліткового періоду століттями була нерозгаданою таємницею. Фахівці дискутували стосовно справжнього призначення такого явища: чи потрібен нижчий тембр чоловікам для приваблення жінок, чи для того, щоб лякати можливих конкурентів. Дослідники з Даремського університету у Великій Британії Джеймс Раттер і Лінда Бутройд змогли дати чітке роз’яснення. Висновки їхнього наукового експерименту оприлюднило видання Royal Society Open Science. Для дослідження вчені записали на відео сімнадцятьох чоловіків, які відрізнялися зростом, вагою та статурою. Кожен учасник ставав перед камерою у повний зріст і промовляв вголос цифри від одного до п’яти. Згодом дослідники використали комп’ютерні програми, щоб штучно змінити частоту та резонанс кожного аудіозапису, сформувавши по дванадцять варіацій звучання для кожного добровольця. Отримані відео продемонстрували сотням користувачів в інтернеті. Респонденти оцінювали чоловіків за такими критеріями, як фізична міць, бійцівські здібності, домінантність та сексуальність. Окремі записи демонстрували без звуку, аби з’ясувати, що справляє сильніший вплив на оцінку — зір чи слух. Підсумки роботи чітко розмежували поняття домінування та романтичних успіхів. Зниження тембру робило чоловіка в очах глядачів більш сильним, небезпечним бійцем та авторитетним. Джеймс Раттер та Лінда Бутройд зазначили, що піддослідні стабільно здавалися могутнішими зі збільшенням мужності у вокалі. Водночас на романтичні перспективи низький голос жодним чином не вплинув. Надто високе звучання дійсно зменшувало привабливість, проте глибокий бас не додавав балів симпатії, якщо глядачі бачили справжню тілесну будову. Ба більше, демонстрація відео без звуку підтвердила, що звичайний зовнішній вигляд справляє набагато потужніший ефект на сприйняття сили, ніж будь-які зміни голосу. Британські науковці зробили висновок, що низький тембр сформувався еволюційно не для завоювання сердець. Він слугував первісним чоловікам психологічною зброєю, призначеною для придушення конкурентів та демонстрації власного рангу ще до настання фізичного зіткнення.
