Вчені мають можливість досліджувати артефакти виключно на місці. Під час польового сезону 2026 року Шпіцбергенська археологічна експедиція виявила на норвезькому архіпелазі Шпіцберген раніше недокументований некрополь із 45 могил, облицьованих камінням, а також корабельні дерев’яні залишки. Дослідження охопили великі території західного Шпіцбергена та поширилися на північний край Прінс-Карлс-Форланд. Команда застосовувала неінвазивні методи для пошуку та документування археологічних залишків.
Згідно з норвезьким законодавством, археологічні розкопки та вилучення артефактів на місцях дослідження заборонені. Через це експедиція зосереджується на моніторингу, наукових пошуках та цифровій документації.
Одне з найважливіших відкриттів зробили поблизу мису Фуглехукен на Прінс-Карлс-Форланд, де на підвищенні знайдено 45 поховань. Могили мають кам’яне покриття, що є незвичайною традицією порівняно з відомими похоронними практиками слов’янського етносу поморів. У південній частині цвинтаря також виявили залишки дерев’яного хреста. Історична та культурна приналежність кладовища поки не встановлена, хоча ця знахідка може дати нові докази для розуміння похоронних традицій на Шпіцбергені.
На інших територіях експедиція задокументувала нові фрагменти історичних дерев’яних суден на затоці Прінс-Карлс та вздовж західного узбережжя Шпіцбергена. Серед знахідок присутні фрагменти чотирьох кілів і шпангоутів із дерев’яними штифтами. На північному березі півострова Сарса археологи виявили незвичайну ділянку обшивки корабля з двох дощок, з’єднаних між собою плетіннями.
Також дослідники повернулися до поселення та некрополя поморів в Ебельтофтхамні на північному березі Кроссфьордена. Це місце складається з трьох житлових комплексів і пов’язаних із ними поховань. Біля прибережної скелі знайдено нагрудний хрест у формі листя, голландські білоглиняні люльки для куріння, фрагменти кераміки XVII та XVIII століть, шкіряне взуття і залізні предмети.
Через заборону на вилучення артефактів археологи створили детальні 3D-моделі знахідок безпосередньо на місці. Аналіз засвідчив, що Ебельтофтхамна була заснована наприкінці 17 століття і періодично заселялася протягом 18 століття та першої половини 19 століття. Нині поселення страждає від ерозії узбережжя й танення вічної мерзлоти. Дослідження 2025 року зафіксували значне погіршення стану пам’ятки, а робота команди у 2026 році показала подальше швидке руйнування. За оцінками дослідників, через глобальне потепління пам’ятка може бути повністю втрачена протягом наступних кількох десятиліть.
Раніше повідомлялося, що у норвезькому Саннесі прогулянка місцевого жителя після шторму стала сенсацією. Під корінням старого дерева чоловік помітив фрагмент золотого оздоблення піхов меча, що належав вождю епохи Великого переселення народів.
Археологи з Музею археології Університету Ставангера підтверджують унікальність знахідки. У всій Північній Європі відомо лише 17 подібних артефактів, і це перший такий випадок для регіону Рогаланд.
