Політолог та директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко аналізує гучне звільнення Руслана Кравченка з посади генпрокурора. Наостанок Кравченко здійснив інформаційну контратаку, висунувши звинувачення керівництву НАБУ та САП, а також підписавши підозру директору НАБУ. Ця процесуальна дія може залишитися «міною сповільненої дії» або інструментом стримування, якщо її не передадуть до суду. Новий генпрокурор або т.в.о. зможуть відкликати документ, проте для самого Кравченка це стає засобом політичного та правового самозахисту на випадок майбутніх претензій з боку НАБУ. На думку Фесенка, для Офісу президента повноцінна юридична атака на НАБУ зараз є надто ризикованою, оскільки може спровокувати інституційну кризу та ускладнити відносини з міжнародними партнерами, що в умовах війни та бюджетної кризи було б недоцільно. Ймовірно, президент Зеленський прагне стабілізувати ситуацію, тому підозра може залишитися лише формальним нагадуванням. Щодо призначення нового очільника Генпрокуратури, експерт припускає, що влада обмежиться призначенням т.в.о., оскільки погодження кандидатури у Верховній Раді наразі є складним завданням.
