Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер і військовослужбовець, зазначає, що проблема поведінки на посаді генерального прокурора конкретного Кравченка полягає в тому, що він не має репутації, імені та соціального капіталу. Він є частиною групи безликих прокурорів, які пересуваються на автомобілях Toyota Camry або Toyota Land Cruiser, носять однакові костюми та відвідують одні й ті самі ресторани. Ця категорія посадовців не має моральних обмежень і нульову чи від’ємну репутацію, прагнучи отримати вигоду тут і зараз. Такі прокурори максимально лояльні до того, хто призначить їх на посаду та дозволить контролювати корупційні потоки. Вони готові на порушення закону заради грошей. Заміна Кравченка на умовного Буравченка нічого не змінить, оскільки це буде така сама людина без репутації, на позашляховику та з готовністю виконувати будь-які накази керівництва. Тому недостатньо просто звільнити нинішнього посадовця — необхідний відкритий конкурс на посаду генерального прокурора із перевіркою на доброчесність, участю громадських організацій та вирішальним голосом міжнародних експертів із незаплямованою репутацією. Автор нагадує, що близько 10 років тому конкурси на високі державні посади були нормою, що сприяло реформам і руху країни вперед. Необхідно повернути практику, коли думка громадян має значення, та повернути країну собі.
