Зоя Литвин, голова громадської спілки «Освіторія», зазначає, що лише близько 1% українських 15-річних учнів демонструють найвищий рівень читацької грамотності. Це діти, здатні аналізувати підтекст, критично мислити та формувати власні гіпотези. Такі дані оприлюднило міжнародне дослідження PISA-2025, у якому взяла участь 91 країна. Мета дослідження — перевірити вміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях, а не просто відтворювати матеріал підручників.
Загальні світові результати тривожні: показники з математики та читання в багатьох країнах є найнижчими за всю історію спостережень. Особливо стрімко падає рівень читання: за останні три роки підлітки втратили приблизно пів року навчання, а з 2018 року — понад рік. Ця тенденція спостерігається навіть у країнах із розвиненими освітніми системами, як-от Канада, Іспанія та Фінляндія.
Україна на цьому фоні виглядає парадоксально: попри повномасштабну війну, рівень знань вдалося втримати. З 2022 року зниження результатів мінімальне, а в природничих науках показники майже не змінилися. Проте ми залишаємося на низькій базі: 45% українських підлітків не досягають базового рівня читання, а 46% — математики. Це означає, що дітям важко планувати бюджет, рахувати відсотки чи оцінювати знижки. У природничих науках базового рівня не досягають 35% учнів. Загалом понад половина підлітків мають прогалини в одній із дисциплін, а третина — в усіх трьох, відстаючи від середніх показників на 1,5–2 роки навчання.
Враховуючи шість років випробувань — від пандемії до війни, повітряних тривог та дистанційного навчання — це можна вважати успіхом. Проте зупинятися не можна. Існує гендерний розрив: хлопці відстають від дівчат приблизно на 1,5 року навчання. Читання є фундаментом освіти, тому робота з текстом має бути інтегрована в усі предмети. Для хлопців варто впроваджувати практичні завдання, візуалізацію та дискусії.
Читацька грамотність також є питанням інформаційної безпеки. 54% українських підлітків щотижня використовують ШІ-чатботи. Проблема полягає не в технологіях, а в способі їх використання. Українські учні проводять із цифровими пристроями в школі 2,7 години на день, що більше, ніж у референтних країнах. Лише 10% шкіл в Україні забороняють телефони, тоді як у сильніших системах цей показник сягає половини. Водночас 78% українських учнів вчать оцінювати якість інформації від ШІ. Важливим досягненням є те, що 94% підлітків почуваються безпечно у класі, а 85% відчувають себе на своєму місці в школі, що є потужною опорою в умовах війни.
Для покращення результатів експерти радять не збільшувати обсяг контенту, а глибше опрацьовувати базові теми. Технології ефективні лише тоді, коли дитина вже вміє мислити, тому основою залишаються якісне читання, критичне мислення та сильний вчитель.
