Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group, аналізує ситуацію з виконанням зобов’язань перед міжнародними партнерами. Основні причини затримок викликані негативними тенденціями, які спостерігаються з другої половини 2025 року. Станом на початок березня, Україна не виконала 14 індикаторів Плану України на суму понад 3,9 млрд євро за минулий рік. У першому кварталі ситуація не покращилася: 5 з 8 індикаторів залишаються в зоні ризику. Відносини з МВФ також ускладнені, оскільки щонайменше 8 структурних маяків перенесені у нову чотирирічну програму через невиконання в попередній. Існує ризик затримки в отриманні понад $3 млрд від Світового Банку. Частина з цих зобов’язань пов’язана з законопроєктами, які повинна схвалити Верховна Рада України, але вони перебувають на різних стадіях розгляду без визначеної перспективи ухвалення. Це гальмує реформи у ключових секторах, зокрема в енергетиці, що, в свою чергу, затримує бюджетну допомогу від партнерів. DiXi Group є частиною консорціуму чотирьох аналітичних центрів RRR4U, який за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» моніторить виконання програми МВФ та Плану України. Серед енергетичних маяків, які потребують виконання, є низка зобов’язань перед МВФ, які потрібно виконати до кінця 2026 року. Невиконання зобов’язань в енергетиці вже коштує Україні близько 1,8 млрд євро, які могли б надійти в бюджет для виплати зарплат, пенсій, стипендій тощо. Це лише «верхівка айсберга», адже «під водою» ховається упущена вигода для бізнесу та розвитку сектору в цілому. Кошти від міжнародних партнерів не надходять автоматично за кожну окрему реформу або голосування законопроєкту. Зазвичай, вони виплачуються частинами (траншами) після виконання певної сукупності зобов’язань. Наприклад, Міжнародний валютний фонд планує перегляд програми у червні, а Єврокомісія проводить це щокварталу після отримання звіту від уряду. Наразі для просування вперед по більшості з цих кроків необхідне ухвалення законів, що підкреслює потребу відновлення повноцінної роботи парламенту та синхронізації його дій з урядом для відновлення темпу реформ. Державний бюджет в умовах війни потребує цього фінансування для покриття зарплат медикам, вчителям, соціальної допомоги, програм підтримки вразливих груп, субсидій тощо.
