Народний депутат і голова комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив в ефірі Radio NV, що останні події навколо підозр бізнесмену Тимуру Міндічу, ексголові Офісу президента Андрію Єрмаку, ексзаступниці голови ОП Ірині Мудрій та справа Карфаген не погіршили політичне становище президента України Володимира Зеленського.
За словами Потураєва, ситуація для глави держави не стала складнішою, оскільки у всіх цих випадках президент ухвалював чіткі політичні рішення. Зокрема, у відставка пішов пан Єрмак. Свою заяву також написала пані Мудра, а якби вона цього не зробила, президент ухвалив би відповідне кадрове рішення. Заява пана Кравченка була написана одразу після зустрічі з президентом, що також відображає позицію глави держави. Депутат наголосив, що політично президент робить усе правильно.
Потураєв зазначив, що Володимир Зеленський виконує свою роботу, однак він не може особисто розслідувати корупцію, оскільки антикорупційні органи йому не підпорядковуються. Президент реагує на підозри звільненнями або вимогою до фігурантів залишити посади. Парламентар нагадав, що незалежні антикорупційні органи почали створюватися лише у 2015 році, тоді як раніше країна функціонувала в умовах, де корупція пронизувала не лише державне управління, а й медицину, освіту та інші сфери.
Нагадаємо хронологію ключових подій. 10 листопада 2025 року детективи НАБУ провели обшуки у бізнесмена, співвласника студії Квартал 95 і давнього соратника президента Володимира Зеленського Тимура Міндіча, в компанії Енергоатом, а також у тодішнього міністра юстиції та ексміністра енергетики Германа Галущенка. За даними Української правди, Міндіч залишив Україну за кілька годин до цих слідчих дій.
НАБУ повідомило про викриття під час операції Мідас діяльність злочинної організації на чолі з відомим бізнесменом. Йшлося про корупційну схему впливу на НАЕК Енергоатом та вимагання відкатів у контрагентів підприємства у розмірі 10–15% від суми контрактів.
13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана як громадян Ізраїлю.
1 грудня 2025 року під час судового засідання щодо заочного обрання запобіжного заходу прокурор САП заявив, що слідство вважає Міндіча керівником групи, яка займалася отриманням та відмиванням коштів через енергетичні схеми. 21 грудня Українська правда опублікувала фото й підтвердження того, що Міндіч перебуває в Ізраїлі.
26 січня 2026 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко повідомив про направлення НАБУ і САП документів до Інтерполу для оголошення фігурантів справи Мідас — Міндіча та Цукермана — в розшук.
28 листопада 2025 року Українська правда поінформувала про обшуки НАБУ і САП у будинку Андрія Єрмака в урядовому кварталі. Інформацію підтвердили в НАБУ, зазначивши, що слідчі дії санкціоновані та провадяться в рамках розслідування без уточнення деталей. Сам Єрмак підтвердив проведення процесуальних дій. Того ж дня Зеленський підписав указ про відставку Єрмака, який очолював ОП з лютого 2020 року.
За даними журналіста Financial Times Крістофера Міллера, обшуки у Єрмака здійснювалися в межах операції Мідас. 11 травня НАБУ і САП повідомили Єрмаку про підозру через легалізацію 460 млн грн на елітному будівництві кооперативу Династія під Києвом. 14 травня ВАКС заарештував Єрмака з альтернативою застави у 140 млн грн, і його взяли під варту в залі суду. 18 травня суд підтвердив внесення всієї суми застави, після чого ексголова ОП вийшов із СІЗО.
19 серпня НАБУ та САП оголосили про спецоперацію Форест Гамп щодо викриття масштабної корупційної схеми, зокрема легалізації 150 млн грн готівкою для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, який є фігурантом справи Мідас. Серед інших фігурантів також фігурували колишня заступниця очільника ОП Ірина Мудра, колишній депутат Максим Микитась та чинний нардеп від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар. 19 серпня Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру, а 25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю застави у 20 млн грн.
4 вересня НАБУ заявило про проведення спецоперації з викриття злочинної організації, яку очолював співробітник Офісу генпрокурора. Було затримано начальника відділу співробітника ОГП Сергія Кропиву, якого підозрюють у «кришуванні» мережі шахрайських кол-центрів та легалізації майна. Згодом Офіс генерального прокурора висловив готовність повністю сприяти розслідуванню.
НАБУ повідомило про підозри п’яти особам за статтями 255 (створення, керівництво злочинною організацією або участь у ній) та 209 (легалізація майна) Кримінального кодексу України. Санкції передбачають до 15 років позбавлення волі.
5 вересня Українська правда з посиланням на джерела повідомила про обшуки НАБУ і САП у генпрокурора Руслана Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Офіс генпрокурора підтвердив обшуки у Кравченка. 7 вересня Кравченко спочатку заявляв, що не планує йти у відставку за власним бажанням, доки до нього не звернуться президент або Верховна Рада, проте ввечері того ж дня повідомив про подання заяви про відставку.
Того ж дня, 7 вересня, ВАКС заарештував на 60 днів із можливістю застави у 20 млн грн Єлизавету Івахненко, яка є фігуранткою справи Карфаген, виступає як Муза та є співмешканкою Кропиви. Також суд обрав запобіжний захід водієві Кропиви Сергію Куцому у вигляді арешту до 3 листопада з правом внесення застави у 3 млн грн. 8 вересня під варту було взято ще одного фігуранта справи Карфаген — адвоката Олександра Дидича, який був довіреною особою Кропиви, а його дружина доводиться сестрою Кропиви.
