18 вересня у Сполучених Штатах було ухвалено законодавчий акт H.R. 5334, відомий як Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який уперше на рівні закону встановлює відповідальність за примусове вивезення неповнолітніх українців. Інформацію про це поширила пресслужба кампанії Bring Kids Back UA. Нові обмеження стосуються не лише тих, хто безпосередньо здійснював депортацію, але й різноманітних організацій та осіб, залучених до забезпечення цього процесу, зокрема відомств опіки, перевізників, посадовців та будь-яких неамериканських компаній. Крім того, документ містить перелік вищих російських керівників, на яких санкційні заходи поширюються автоматично завдяки їхній посаді, тоді як американський лідер отримує повноваження самостійно розширювати цей перелік. Приводом для санкцій визнається свідома пряма або опосередкована причетність до серйозних порушень прав громадян України, серед яких окремо виділені насильницькі зникнення, протиправне утримання, примусові переміщення, тортури та депортація дітей, причому цей перелік не є вичерпним. Як зазначили представники Bring Kids Back UA, формулювання щодо опосередкованої участі охоплює посередників та виконавців забезпечення, а для визначення вини достатньо обізнаності особи про власні дії та їх наслідки без необхідності доведення прямого умислу. Санкційний механізм передбачає блокування всіх активів та майна у межах юрисдикції США, а також повну заборону на в’їзд до держави разом з анулюванням наявних віз. Порушників також чекає можлива кримінальна та цивільна відповідальність, а конкретні імена та назви структур для внесення до переліків затверджуватиме глава держави особисто. На відміну від попередніх обмежень, які базувалися на виконавчих указах та могли бути скасовані іншою адміністрацією, тепер це положення закріплено на законодавчому рівні, тому жодне одноосібне рішення президента не зможе його відмінити. Водночас автоматичного включення конкретних осіб до списків документ не містить, адже для цього потрібні додаткові рішення. Керівник ініціативи Максим Максимов наголосив, що відтепер покарання за депортацію має чіткий законодавчий вимір замість звичайних політичних декларацій. Він підкреслив, що завдяки нормі про опосередковану причетність відповідальність нестимуть не лише ті, хто вивозив дітей, а й організатори, фінансисти, транспортні компанії та чиновники, що оформлювали папери. Оскільки ця норма міститься в одному документі з обмеженнями проти російської нафти, банківського сектору та оборонки, питання депортації перетворилося з окремого гуманітарного напрямку на дієвий важель тиску на агресора, який наближає як закінчення бойових дій, так і повернення дітей.
