У селі Біла, що на Вінниччині, 73-річна жінка власноруч виготовляє ноші для українських захисників. На створення одного виробу майстриня витрачає близько двох з половиною годин. Історію жінки оприлюднило Суспільне Вінниця.
Волонтерський шлях мешканки села розпочався навесні 2024 року з плетіння сіток у місцевому осередку «Біляночка». Взимку цього року вона почала шити для військових: спочатку виготовляла спідню білизну, а згодом перейшла до створення нош, коли виникла така потреба. Зразок для роботи їй надали волонтери, які також забезпечують її необхідними матеріалами. Шиє жінка на старовинній машинці «Зінгер», що дісталася їй у спадок від бабусі та батька.
Готові ноші мають розміри 140 на 70 сантиметрів. Процес виготовлення передбачає розкрій тканини, зшивання та зміцнення виробу міцною тасьмою, яка виконує роль ручок. Головним завданням майстриня вважає надійність виробу, щоб він витримував навантаження. За тиждень жінка встигає пошити від трьох до п’яти нош, працюючи переважно вечорами або вночі.
Раніше жінка 42 роки працювала бібліотекаркою у Гальжбіївській школі. Зараз, перебуваючи на пенсії близько десяти років, вона продовжує бути корисною суспільству. Її особиста мотивація глибока: син жінки чотири роки служив в АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Під Донецьком він отримав поранення голови та ноги, після чого був звільнений зі служби за інвалідністю третьої групи. Також на війні був онук жінки, який отримав важке поранення сонної артерії та був звільнений за інвалідністю внаслідок війни.
«Хочеться своєю працею хоч трішки допомогти чимось, бо я знаю, що таке чекати, що таке, коли рідні на фронті», — ділиться майстриня. Вона мріє про мир та про те, щоб у кожну родину повернулася радість, а матері та діти більше не плакали.
Окрім шиття, жінка тричі на тиждень — щопонеділка, щосереди та щосуботи — відвідує сільський клуб, де допомагає іншим жінкам готувати тканину для маскувальних сіток. Спілкування з односельцями допомагає їй долати смуток. Наразі майстриня вже передала волонтерам чергову партію нош і продовжує працювати над новими виробами вдома.
