Засновник ІТ-компанії Smart Сергій Попель має понад двадцятилітній стаж у сфері автоматизації підприємств в Україні. Його клієнтами ставали промислові заводи з чисельністю персоналу в сотні осіб і мільярдними річними оборотами, а також переробні та харчові компанії. Здобуті на практиці знання він застосовує у своїх дослідженнях щодо обліку, цифрової трансформації та впровадження штучного інтелекту в управління. У публікації експерт пояснює, що впровадження систем на виробництві стартує не з підбору софту, а з наведення ладу в процесах, матеріалах, нормах списання, собівартості та сфері відповідальності. Автоматизувати виробничу сферу значно складніше, ніж послуги чи торгівлю. Тут необхідно об’єднати в єдиний контур складські запаси, облік сировини й напівфабрикатів, виготовлення товарів, розрахунок собівартості, документообіг і реалізацію. Подібні ініціативи швидко демонструють, чи існує на підприємстві справжня система, чи діяльність тримається виключно на навичках конкретних людей. Простого ведення документації на заводі недостатньо, адже всі базові процеси мають функціонувати як єдиний механізм. Будь-яка неточність одразу трансформується у фінансові збитки. Якщо в торгівлі облікову похибку легко виявити через розбіжність залишків або неправильну операцію, то на виробництві наслідки інші. Помилки в нормах списання, кількості сировини чи затримки паперів призводять до прихованого зменшення прибутку, зайвих закупівель, захаращення складів, хибної собівартості та похибок у плануванні. Це зумовлює високу потребу в автоматизації, хоча її реалізація є складною. Протягом років колектив Smart втілив сотні завершених проєктів, чимало з яких стосувалися складних виробничих підприємств. У цій сфері переплетіно набагато більше зв’язків, ніж у ритейлі, тому зміни в одній ланці миттєво зачіпають інші. Запізнілий документ здатний пересунути залишки на кількох складах одночасно, а хибне списання матеріалів спотворює собівартість, ціноутворення, маржинальність і управлінські рішення. Коли подібні проблеми накопичуються, фірма функціонує, проте власник позбавлений об’єктивної інформації. На цьому етапі звичайні таблиці й пам’ять працівників втрачають ефективність. Вони корисні для невеликих компаній, але зі збільшенням операцій, складів, етапів та постачальників ручне управління дає збої. Попель неодно спостерігав типову картину на різних заводах: частина операцій автоматизована, а частина контролюється вручну. Складське відділення, бухгалтерія та цехи бачать ситуацію по-різному, не маючи єдиної достовірності про витрати чи залишки. Матеріали фіксуються в паперах, хоча фізично відсутні в цеху, або навпаки — лежать на полицях, будучи списаними в системі. Запізніле оформлення документів робить звітність застарілою, а собівартість рахується орієнтовно через брак дисципліни в даних. Як наслідок, керівництво ухвалює рішення на основі цифр, у яких немає повної впевненості. У виробничих ініціативах важливі як стратегічні підходи, так і точкові технічні рішення, від яких залежить зацікавленість колективу в користуванні системою. Один із кейсів стосувався великих компаній із масивами даних, де стандартні платформи працювали повільно. Оформлення паперів чи генерація звітів забирали хвилини, що на виробництві критично гальмує управління. Щоб пришвидшити процес, Попель задіяв прямі запити до бази даних. Довелося переписати код проведення документів і більшість звітів під прямі запити, скоротивши час виконання завдань із хвилини до секунд. Це змінило ставлення персоналу до програми: швидка доступність даних спонукає використовувати систему щодня. Вимірюваний ефект підтвердився профільгуванням коду в одному з проєктів: розрахунок залишків на стандартній платформі тривав 4,161 секунди, а після переходу на SQL-запити — 0,778 секунди, що забезпечило прискорення у 5,35 раза на тому ж обладнанні й даних. Інший випадок охоплював автоматизацію лінії для підприємства з обробки фарбованого прокату. Розроблений модуль допостав налагодити контроль завантаження лінії та витрат фарби, забезпечивши точніше планування і розуміння собівартості індивідуальних замовлень. Окремою перешкодою на заводах виступають довідники. На одному з підприємств конкретну сировину рокіами заводили під різними назвами, що призводило до плутанини у звітах і некоректного розрахунку собівартості, поки довідники не впорядкували. Лише після опису процесів і наведення ладу в даних фірма отримує контроль над матеріалами, швидкі звіти та незалежність від ручних таблиць. Це мінімізує вплив людського фактора, коли правила тримаються в голові лише окремих фахівців. Головна мета полягає не в оцифруванні паперів, а в тому, щоб надати керівнику реальну картину для прийняття рішень на основі фактів, зазначає Попель. До питання штучного інтелекту експерт ставиться зважено, вбачаючи його потенціал лише за наявності якісного цифрового фундаменту. ШІ здатен виявляти аномалії в даних, вказувати на помилки, прогнозувати потреби та спрощувати цифри, але все це спирається на якість інформації. Накопичений досвід спонукав Попеля до розробки управлінської платформи нового покоління Accurly для малого й середнього бізнесу, яка поєднує облік, інтеграції та аналітику в єдиному контурі. Команда вже має робочу версію для пілотних запусків із партнерами-інтеграторами. Ця розробка спирається на досвід Попеля як Senior Member IEEE, автора публікацій та книги How to Automate Your Business Without Breaking It. Українська виробнича автоматизація відходить від простого встановлення програм, вимагаючи комплексних рішень із точним обліком, аналітикою та ШІ. Технології важливі, проте базою залишається порядок у процесах, зонах відповідальності та даних.
