Зведення нових котелень на лівобережжі української столиці на випадок імовірних ударів по теплоелектроцентралях наразі перебуває на початковій стадії. Основною перешкодою стала постійна зміна адрес земельних ділянок під ці майданчики міськими посадовцями, причому пояснення таких затримок виглядають невпевнено. Київ готується до опалювального сезону за сценарієм, який прогнозується заздалегідь. Нестача ракетоносіїв-перехоплювачів до систем Patriot практично неминуче призведе до пошкоджень великих об’єктів енергетики та тепла. Дефіцит електрики ще можна частково покрити завдяки загальній енергосистемі, проте тепломережі взимку залишаються вкрай вразливими. Саме вони стали мішенями ворожих атак протягом 2025–2026 років, коли ТЕЦ-4 на Дарниці та ТЕЦ-6 на Троєщині зазнали серйозних руйнувань, через що жителі лівого берега сиділи без тепла в люті морози. З цієї причини муніципалітет вирішив підготуватися масштабніше, розпочавши будівництво нових і відновлення закинутих котелень для заміщення централізованого постачання. NV Бізнес проаналізував причини, через які терміни цих робіт затягнулися, створюючи ризик залишити лівобережну частину міста без тепла під час холодів. Для трьох ключових теплоелектроцентралей Києва — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 — сумарний обсяг виробництва тепла становить 2,7 гігавата. Раніше цей показник був головним аргументом влади, а мер Віталій Кличко заявляв, що збудувати децентралізовану альтернативу такого масштабу швидко нереально. Проте на практиці ситуація виглядає інакше. За оцінками Державного агентства відновлення, для покриття найнеобхідніших потреб найцентралізованішої зони ТЕЦ-4, яка охоплює Дарницький та частину Дніпровського районів, потрібно 350–390 МВт теплової потужності (або 300–335 гігакалорій на годину). Водночас Агентство орієнтується на більший резерв — до 560 МВт (480 гігакалорій на годину). Одна із запланованих станцій проектується на стику зон ТЕЦ-4 та ТЕЦ-5. Якщо столиця встигне оновити з’єднання і замінити старе обладнання, ця потужність зможе забезпечити одразу дві зони, включно з проблемним правобережним Печерськом і Звіринцем із прилеглими територіями, що входять до зони ТЕЦ-5. Колишній керівник Держагентства відновлення Сергій Сухомлин розповів NV Бізнес, що поштовхом до ініціативи стали події лютого 2026 року: після ударів по ТЕЦ та зупинки теплопостачання уряд і міська влада ухвалили рішення діяти, формуючи план на наступний опалювальний період. Як приклад використали Харків, який попри обстріли зберіг систему опалення завдяки швидкій децентралізації генерації, як зазначив Сухомлин. Тоді на одній із нарад із питань тепла в Києві Агентству доручили втілити схожий проєкт для зони ТЕЦ-4. Ще одну мінікотельню приблизно на 40 МВт може взяти на себе компанія Нафтогаз, перенісши до столиці готовий об’єкт із іншого регіону. Щодо ще однієї станції тривають переговори з підрядником. Типовий приклад такого об’єкта — газова напівпідземна котельня на 120 МВт: повністю під землю її не можна ховати через будівельні нормативи, оскільки для аварійного скидання газу потрібен вихід на поверхню. Устаткування переважно виготовлене в Україні. Головною перешкодою виявилися не фінанси чи обладнання, а земля. Навесні Сухомлин прогнозував, що децентралізацію завершать до старту опалювального сезону, але зараз терміни змістилися на кінець року. За його словами, робота неможлива без співпраці з Києвом, адже для об’єктів потрібні земельні ділянки, що вимагає голосування сесії Київради. Спочатку місто виділило кілька ділянок, а потім без пояснень скасувало ці рішення. Після повторних інженерних розрахунків одна з ділянок знову зникла через нібито неправильно ухвалене сесійне рішення, яке потребувало переголосування. Без підпису мера Віталія Кличко під землею неможливо виконати навіть гідравлічний розрахунок, оскільки систему потрібно балансувати незалежно від теоретичних можливостей побудувати 500 МВт. Наразі в роботі перебуває п’ять об’єктів. За словами Сухомлина, по чотирьох із них уже укладено договори й ведуться будівельні роботи: готові котловани, триває бетонування, поставка котлів і насосів очікується у вересні-жовтні, обв’язка та збирання — в листопаді, а запуск — у грудні, що принаймні на 60 днів пізніше від початку опалювального сезону. Ситуацію із землею прокоментувала Лілія Пашинна, представниця бюджетного комітету Київради від партії Слуга народу. Вона зазначила NV Бізнес, що за три місяці Київрада провела низку сесій, де регулярно виділяла ділянки під проєкти ДТЕК та Київтеплоенерго для децентралізації. Адреси у пов’язаних проєктах могли змінюватися або пропонуватися заново, що не є порушенням регламенту Київради. Регламент дозволяє повторно подавати ініціативи щодо тих самих потреб і об’єктів зі зміною локації, якщо попередній документ, підтриманий більшістю, залишається без руху через відсутність підпису голови КМДА Віталія Кличка. Перевірити такі заміни у відкритих джерелах неможливо через гриф «для службового користування», який закриває проєкти рішень навіть від депутатів. Редакція NV Бізнес ознайомилася з підписаним мером Києва травневим рішенням Київради 2026 року та супровідними документами з обмеженим доступом. Місто погодило використання ділянок для критичної інфраструктури в межах Комплексного плану стійкості громади Києва, визначивши конкретні адреси під резервні котельні з певним рівнем захисту. Проте вже за два тижні Департамент ЖКГ назвав ці адреси «орієнтовними», вказавши, що кінцеві локації обирає замовник — Держагентство. При цьому ділянки фактично надає місто і Київрада, а не Агентство відновлення, і одна з погоджених раніше адрес у наступних списках уже була відсутня. Виходить, що міська влада спочатку затверджує локації, а згодом виконавчий орган заявляє про необхідність їх уточненого вибору. Команда міського голови неодноразово змінювала адреси без пояснень, гальмуючи інженерні роботи, приховуючи документи під грифом «для службового користування» та ставлячи Агентство перед фактом. Остання зміна ділянки відбулася в середині липня. Прес-служба Віталія Кличка перенаправила запит NV до Юлії Грамотної, помічниці першого заступника мера Миколи Пантєлєєва. Вона повідомила, що місто виконує всі процедури для підтримки плану енергостійкості. Щодо землевідведення для Держагентства Київрада ухвалила рішення за двома запитами: перший надійшов 26 травня і був затверджений 28 травня, а другий від 15 червня ухвалили лише 14 липня через виправлення помилки в адресі. За словами представниці міськради, інших офіційних перешкод для виділення землі не було. Існує й інший фактор уповільнення подібних ініціатив. Джерела NV Бізнес зазначають, що команда Агентства не боїться переслідувань з боку правоохоронців і готова прискорювати дозволені процедури, тоді як міські виконавці діють набагато обачніше. Деякі співрозмовники в бізнесі та державному секторі говорять про глибший конфлікт, де відповідальні органи керуються формальними інструкціями або корпоративними інтересами, а не потребами громади швидко завершити децентралізацію. Довго тривали суперечки щодо параметрів проєктів: Держаудитслужба вимагала економії коштів і розміщення генерації ближче до основних потужностей, тоді як інші інституції наполягали на диверсифікації ризиків і віддаленому розташуванні об’єктів. Поки відомства листувалися, силовики вручали підозри місцевим чиновникам, знижуючи їхню мотивацію ухвалювати рішення. Пашинна вважає, що місто не зможе виконати власну програму підготовки до опалювального сезону навіть наполовину. На думку окремих стейкхолдерів, зміни ділянок на рівні Київради могли бути вигідними будівельним компаніям, які неофіційно просили перенести котельні в інші місця. Редакція не розкриває деталей документації щодо конкретних територій, але одна з виведених з-під будівництва котельні ділянок межує зі зведеною сучасною інфраструктурою, здатну привабити клієнтів, і нові квадратні метри там можуть стати вигідною інвестицією для девелоперів у разі покращення безпеки. Девелоперів також турбують власні зведені об’єкти, адже сусідство з котельнями створює ризики під час атак та репутаційні втрати. Ані Віталій Кличко, ані Микола Пантєлєєв не надали чіткої відповіді на запитання кореспондента NV Бізнес про можливі звернення забудовників, тому версія про звичайну помилку в адресі, озвучена Юлією Грамотною, виглядає непереконливою.
