Володимир Зеленський, коментуючи посередницькі ініціативи Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, зазначив, що через величезні людські втрати війна з Росією не може завершитися за принципом «win-win». Хоча я погоджуюся з оцінкою низьких перспектив їхніх зусиль, я не згоден із аргументацією президента. Історія знає чимало прикладів, коли країни укладали мир, попри значні жертви. На мою думку, головна проблема підходу Віткоффа та Кушнера полягає у неправильному застосуванні методології «win-win», що базується на гарвардському методі переговорів. Ключовий принцип цього методу — фокусуватися не на позиціях сторін, а на їхніх справжніх інтересах. Однак Джаред Кушнер, натякаючи, що відмова України від територій є головною перешкодою для миру, зосередився саме на позиції Росії — отриманні Донбасу. Замість цього, згідно з гарвардським методом, слід було проаналізувати глибинні інтереси Кремля та особисто Путіна, які полягають у знищенні української незалежності та ідентичності. Враховуючи ці реальні цілі агресора, стає очевидним, що знайти рішення, яке б задовольнило Росію і водночас зберегло суверенітет України, практично неможливо. Віткофф та Кушнер занадто концентруються на публічних вимогах Путіна, ігноруючи справжні мотиви, що стоять за ними. Якби вони глибше проаналізували ці інтереси, то зрозуміли б безперспективність стратегії «win-win» і, можливо, порадили б Трампу змінити підхід або шукати інших співрозмовників у Кремлі, чиї цілі не є настільки руйнівними.
