Вчені зі Стенфордського університету здійснили пересадку людських органоїдів кори головного мозку новонародженим мишам. Як повідомляє Science alert, за три місяці трансплантована тканина зайняла понад 90% об’єму кори та інтегрувалася в нервову систему тварин. Для цього дослідники використали спеціальну модель мишей, у яких генетично не розвивалися значні ділянки кори та гіпокампа, що звільнило місце для людських клітин. Після пересадки органоїди продовжували розвиватися разом із організмом тварини. У тканині сформувалися кровоносні судини, а нейрони стали електрично активними, встановивши зв’язки з нервовою системою мишей. Деякі нервові волокна досягли спинного мозку, проте тварини зберегли свою біологічну природу: їхні органи чуття та підкіркові структури залишилися тваринними. Людська тканина не досягла повної зрілості: навіть через шість місяців вона відповідала середині внутрішньоутробного періоду розвитку людини та не мала чіткої пошарової структури. Проте в ній з’явилися складні типи нейронів, зокрема L5-ET, що передають сигнали до віддалених ділянок, та клітини, подібні до нейронів фон Економо. Причини успішного розвитку останніх поки не з’ясовані, проте вчені припускають вплив сигналів від нервової системи миші, кровопостачання та факторів росту. Під час тестів у Y-подібному лабіринті миші з людською корою демонстрували кращі показники робочої пам’яті, ніж миші з дефектами мозку, проте дослідники наголошують, що для підтвердження прямого впливу людських нейронів на поведінку потрібні додаткові дослідження. Основна мета проєкту — створення моделі для вивчення таких захворювань, як лобно-скронева деменція, епілепсія та аутизм. Нейробіолог Серджіу Пашка зазначає, що модель допоможе дослідити вразливість нейронів фон Економо та патологічну активність при епілепсії. Етичні аспекти експерименту, пов’язані з використанням людської тканини в організмі тварин, були враховані та оцінені дослідниками ще до початку роботи.
